Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003095, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-09-2025 Статус Запланована Назва роботи ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛЬНОГО БАР’ЄРА У ВОДНОМУ ДИСПЕРСІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ДВОФАЗНОЇ ДИСПЕРСНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ ZrO2 та Ca6H2O19Si6 Здобувач Пономаренко Валентина Володимирівна, Керівник Бачеріков Юрій Юрійович Опонент Булавін Леонід Анатолійович Опонент Єлісєєв Євген Анатолійович Рецензент Євтух Анатолій Анатолійович Рецензент Борковська Людмила Володимирівна Опис У першому розділі розглянуто властивості дисперсних систем та процесів, що в них протікають. Також розглянуто умови, що приводять до формування потенціального бар'єра у таких системах. Крім того, розглянуто практичне застосування дисперсних систем як перетворювачів вологості з повітря на електрику. У другому розділі наведено методики отримання зразків та опис експериментальних методів, що були застосовані у даній роботі.У третьому розділі представлено результати досліджень зміни напруги на контактах структури Ca6H2O19Si6 при різному градієнті вологості, та при різній температурі. Виявлено, що для структур, отриманих під впливом одновісного стискання при тиску 10 KPa з порошкоподібного ксонотліту (Ca6H2O19Si6), характерний час формування шару потенціалвизначальних іонів становить 1500 сек. У четвертому розділі розглянуто модель виникнення потенціального бар'єра в гетероструктурі, що складається з двох шарів спресованого гідрофільного нанодисперсного порошку (аналогічного нанодисперсним оксидам металів) з різними розмірами частинок в кожному шарі, при насиченні цієї структури водою. На основі результатів теоретичного моделювання електростатичного поля в двошарових структурах на базі компактованого нанодисперсного гідрофільного оксиду, показана можливість створення потенціального бар'єра в ділянці гетерограниці. Потенціальний бар'єр у ділянці гетерограниці формується під час адсорбції води в усій структурі за рахунок відмінностей у щільності поверхневих станів у шарах з різними розмірами частинок. Також наведено теоретичну залежність об'ємної густини заряду в ділянці контакту шарів наночастинок з різними розмірами від пористості пресованої структури. У п’ятому розділі наведено результати дослідження електрофізичних властивостей ущільненого нанокомпозитного матеріалу (ZrO2+H2O). Показано, що при об'єднанні двох нанокомпозитів (ZrO2-10нм+H2O та ZrO2-10нм/ZrO2-20нм+ H2O), що розрізняються як розміром частинок, так і концентрацією та характером поверхневих центрів цих частинок в одну структуру (ZrO2-10нм/ZrO2-20нм+ H2O), у її гідратованому шарі утворюється потенціальний бар'єр у ділянці міжшарової межі. Вольт-амперна характеристика структури ZrO2-10нм/ZrO2-20нм+H2O є випрямляючою, і максимальний коефіцієнт випрямлення цієї структури досягає ~3. У шостому розділі приведено результати дослідження електрофізичних властивостей дисперсійного середовища двофазної дисперсної системи на основі ZrO2 та Ca6H2O19Si6. Показано, що конфігурація межі поділу між структурами (відстань між дисперсними фазами Ca6H2O19Si6 та ZrO2) визначає параметри потенціального бар'єра в дисперсійному середовищі (H2O) двофазної дисперсної системи. При відстані між дисперсними фазами, яку можна порівняти із середніми розмірами порів у дисперсних фазах системи, потенціальний бар'єр у такій системі досить стабільний. Дата реєстрації 2025-07-22 Додано в НРАТ 2025-07-22 Закрити