Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003145, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-07-2025 Статус Запланована Назва роботи Політична безпека як категорія політичної філософії в контексті сучасного феномену лобізму Здобувач Наглюков Ігор Олександрович, Керівник Бойко Анжела Іванівна Опонент Бойченко Михайло Іванович Опонент Стовпець Олександр Васильович Рецензент Астапова-Вязьміна Олена Ігорівна Рецензент Даценко Вікторія Станіславівна Опис Дисертаційне дослідження присвячене філософському переосмисленню поняття політичної безпеки як категорії політичної філософії в контексті сучасного лобізму. Дослідження поглиблює розуміння політичної безпеки через аналіз її взаємозв’язку з лобізмом, який розглядається як багаторівневий механізм впливу, що поєднує економічні, політичні, інформаційні та символічні аспекти. Сучасна глобальна політика характеризується високим рівнем взаємозалежності держав та недержавних акторів. Корпоративні інтереси й лобістські практики набули транснаціонального характеру і відчутно впливають на формування безпекового порядку денного на національному й міжнародному рівнях. Постають нові виклики – від кібербезпеки до гібридних загроз – які вимагають філософського осмислення безпеки не лише як військово-стратегічної, але й як політико-філософської категорії, що охоплює політичну стабільність, захист демократичних інституцій, права людини та верховенство права. Вивчення ролі лобізму у цьому контексті є своєчасним і важливим, оскільки висвітлює, як приховані механізми впливу приватних інтересів можуть підривати або посилювати політичну безпеку держави. У досліджені підкреслено, що лобізм у сфері безпеки не обмежується просуванням корпоративних інтересів, а виступає індикатором трансформації влади в сучасному світі, де традиційні ієрархічні моделі поступаються місцем мережевим і розподіленим структурам. Це особливо помітно в умовах цифрової епохи, коли контроль над інформаційними потоками стає ключовим чинником формування безпекової політики. Автор спирається на ідеї провідних мислителів, щоб теоретично осмислити феномен політичної безпеки. Зокрема, використано концепції Карла Дойча, Мішеля Фуко, Жана Бодріяра, Баррі Бузана та інших. Карл Дойч наголошував на значенні комунікації та політичної спільноти для забезпечення стабільності: безпека пов’язана з формуванням спільних цінностей і мереж довіри між акторами міжнародних відносин. Мішель Фуко проаналізував взаємозв’язок влади, знання і безпеки – через призму його концепцій показано, як держава за допомогою дискурсу безпеки нормує соціальну поведінку, а нелінійні мережі влади (у тому числі лобістські впливи) пронизують політичний простір. Жан Бодріяр запропонував бачення безпеки як симулякру, тобто штучної моделі реальності: суспільство може жити у світі симульованих загроз і образів ворога, що не завжди відповідають дійсності. Це пояснює, як політичні еліти або групи інтересів здатні конструювати “гіперреальні” загрози для досягнення власних цілей. Баррі Бузан (Копенгагенська школа) ввів поняття сек’юритизації – процесу, коли певне питання набуває статусу проблеми безпеки шляхом відповідного риторичного оформлення. Такий підхід висвітлює, як мова загрози та надзвичайного стану використовується для легітимації особливих заходів (аж до відступу від демократичних процедур чи норм міжнародного права) під гаслом захисту безпеки. Поєднання цих різнопланових концепцій створює міцний теоретико-методологічний фундамент дослідження і дозволяє комплексно розглянути політичну безпеку у взаємозв’язку з лобістськими практиками. Особливістю дисертаційного дослідження є глибокий аналіз того, як у сучасному політичному контексті поняття безпеки трансформується під впливом економічних інтересів та лобістських практик. Автор наголошує, що традиційне розуміння безпеки як виключно військово-стратегічної категорії вже не відповідає сучасним реаліям, де політика безпеки перетворилася на комплексний процес, що включає економічні, соціальні, інформаційні та технологічні виміри. У дисертації акцентовано увагу на внутрішній суперечливості сучасних безпекових стратегій, зокрема у США, де декларовані принципи незастосування сили та поваги до міжнародного права часто розходяться з реальною політичною практикою, що формується під впливом могутніх лобістських груп. Автор аргументує, що лобізм не лише впливає на конкретні рішення, але й формує цілі національні безпекові доктрини, змінюючи саме уявлення суспільства про те, що є безпечним або небезпечним. Дослідження включає аналіз кейсів, які ілюструють, як лобізм впливав на прийняття безпекових рішень у різних адміністраціях США. Автор ретельно розглядає приклади військових кампаній і масштабних міжнародних конфліктів, які були ініційовані або підтримувані завдяки активному лобістському втручанню. Цей аспект розкриває механізми того, як лобістські структури можуть маніпулювати громадською думкою, формувати загрози або створювати симулякри загроз задля досягнення приватних чи корпоративних інтересів. Дата реєстрації 2025-07-24 Додано в НРАТ 2025-07-24 Закрити