Реєстраційний номер
0825U003161, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Методика оцінки впливу забруднення повітря на основі визначення кліматичних ризиків в будівництві
Здобувач
Гончаренко Артем Вадимович,
Керівник Волошкіна Олена Семенівна
Опонент Мальований Мирослав Степанович
Опонент Чугай Ангеліна Володимирівна
Рецензент Кривомаз Тетяна Іванівна
Рецензент Березницька Юлія Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет будівництва і архітектури
Опис
Гончаренко А.В. Методика оцінки впливу забруднення повітря на основі визначення кліматичних ризиків в будівництві – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 101 «Природничі науки». – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2025.
Зміст анотації. Дисертація присвячена науковому та практичному завданню підвищення рівня екологічної безпеки в процесі відновлення порушених міських територій з метою зменшення кліматичних ризиків у будівельній галузі.
У цьому дослідженні вивчаються визначальні фактори забруднення атмосферного повітря в контексті військової діяльності та формулюється концептуальна основа для розуміння виникнення забруднення аерозольними частинка–ми в міських умовах в умовах глобальних кліматичних змін. Гіпотези різних міжнародних вчених щодо взаємозв'язку між забрудненням атмосферного по–вітря аерозольними частинками в міських умовах та захворюваністю на Covid–19 були підтверджені. Емпіричні дані свідчать про лінійну залежність між за–брудненням частинками PM2,5 у великих містах України та кількістю випадків зараження Covid–19, на яку безпосередньо впливають температурні умови навколишнього середовища. У контексті Covid–19 ці фактори виявляють лінійну залежність і безпосередньо залежать від температурних умов навколишнього середовища. Дослідження показали, що загрозу для здоров'я населення, яку становить забруднення повітря в містах, можна зменшити за допомогою впровадження низьковуглецевих технологій будівництва, а також з урахуванням різних факторів, що посилюються під час спекотних місяців. З огляду на це, ретельне вивчення варіантів містобудівного планування під час післявоєнної ре–конструкції та оновлення житлового фонду міста вимагає захисту населення від забруднення повітря на рівні землі. Це можна досягти шляхом впровадження інноваційних технологічних рішень протягом усього життєвого циклу будівлі, а також вдосконалення методів очищення у виробничих процесах та застосування сучасних технологій повітрообміну в сучасних будівлях і спорудах.
Ризики, пов'язані зі зміною клімату в будівельному секторі, тісно пов'язані з якістю повітря і, як наслідок, з результатами охорони здоров'я населення. Наявність аерозолів і шкідливих речовин від будівельних і ремонтних матеріалів, а також викидів від автотранспорту, посилюється військовими операціями в Україні, що сприяє поширенню глобальних екологічних проблем. На основі ретельного аналізу теоретичних основ та практичного застосування, в цій ро–боті розроблено математичну модель, яка пояснює процеси, що відбуваються під час утворення кислотних опадів та їх подальшого осадження в районах, прилеглих до місця обстрілу. Ця модель враховує двовимірний тепло– та масо–обмін, кінетику конденсації, а також дифузію та конвекцію парів оксидів сірки. Методологія слугує інструментом для прогнозування потенційних кислотних опадів у регіонах, що межують з місцями ізольованих вибухів. Ця можливість полегшує прогнозування змін екологічного ризику для екосистеми та населення внаслідок військових дій, а також дозволяє визначити зони впливу та характер розповсюдження від місця вибуху. У конкретному випадку було проаналізовано вибух за умов нейтральних атмосферних умов. Аналіз було проведено для окремої ракети з початковою масою 1400 кг, масою боєголовки 450 кг та діаметром кратера, утвореного в результаті одиночного вибуху, що генерує конвективний струмінь над землею на висоті 10 м, з приблизною висотою 3H за нейтральних атмосферних умов. Результати показують, що пікова концентрація сірчистого газу знаходиться на відстані 500 м від місця вибуху, перевищуючи норму в 1,9 рази (0,95 мг/м3).
У дисертації представлено методологію, засновану на теорії конвективних струменів, для оцінки концентрацій небезпечних речовин, що утворюються в зоні горіння після вибуху. Запропонована методологія полегшує визначення концентрацій забруднюючих речовин у сценаріях, коли викиди потрапляють в атмосферу під впливом прямого сонячного випромінювання на висоті, що до–сягає трьох або більше діаметрів воронки вибуху (або еквівалентного діаметра нагрітої поверхні). Це включає врахування температури та швидкості струменя гарячого повітря над нагрітою поверхнею, а також споживання досліджуваної речовини. Ефективність цієї методики для оцінки атмосферного забруднення, спричиненого дискретними вибухами в результаті військових операцій, була підтверджена порівняльним аналізом розрахункових концентрацій первинних забруднюючих речовин, отриманих за допомогою цієї методики, з даними моніторингу двох районів Києва – Голосіївського та Дніпровського – від 16 грудня 2022 року. Аналіз результатів розрахунків у порівнянні з даними системи моніторингу атмосферного повітря виявив похибку, що залежить від відстані міста, де відбулася подія, до найближчих діючих пунктів спостереження, яка не перевищує 17 %. У документі перелічено спостережні пункти в районах з найзначнішими окремими викидами.
Дата реєстрації
2025-07-25
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-25 / 2026-07-01
