Search academic texts

Information × Registration Number 0825U003189, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 30-07-2025 popup.evolution o Title Reclamation of Technogenically Damaged Areas Within the "Roztochchia" Biosphere Reserve Author Kateryna Vykhivska, popup.head Oleg A. Nagurskyy popup.opponent Ganna G. Trokhymenko popup.opponent Vasyl V. Popovych popup.review Volodymyr I. Mokryi popup.review Ivan S. Tymchuk Description В дисертаційному дослідженні розв’язане актуальне науково-практичне завдання: відновлення екосистеми техногенно-пошкодженої території ліквідованого сірко видобувного підприємства. Досліджені техногенні аспекти функціонування хвостосховищ сірчаного виробництва. Встановлено, що масштабне виробництво сірки флотаційним методом призвело до накопичення значних обсягів відходів у хвостосховищах, що становлять серйозну екологічну загрозу. Основними проблемами є хімічне забруднення води та ґрунту, утворення кислотного дренажу, виділення токсичних газів. Промислова діяльність Яворівського ДГХП «Сірка» спричинила деградацію ґрунтів, забруднення водних ресурсів, фрагментація лісових масивів та скорочення біорізноманіття екосистеми, які увійшли до біосферного резервату «Розточчя». Порівняльний аналіз природних та техногенних екосистем вказує на різке зниження рівня екологічної стійкості в зонах промислового впливу. Водночас дослідження показали наявність природних процесів сукцесії, що свідчить про можливість екологічної реабілітації територій Показано, що у техногенних екосистемах біотичний потенціал є низьким. Забруднені та засолені ґрунти хвостосховищ, нестача поживних речовин і води, високий рівень токсичних речовин суттєво обмежують можливості розвитку флори та фауни. Процеси природної сукцесії проходять повільно, і без проведення рекультивації відновлення екосистеми може буди надто тривалим. Проведений аналіз стану рослинного покриву показав, що на території хвостосховища спостерігається значна варіація в стані рослинного покриву залежно від зони. Центральна частина хвостосховища є найбільш забрудненою та деградованою, з низьким рівнем рослинного покриття та значними ознаками токсичного стресу в рослинах. Дослідження абіотичних компонентів екосистеми хвостосховища показали значні відхилення від природних норм, характерних для резервату «Розточчя». Зокрема, грунтовий покрив хвостосховища відзначається низькою пористістю (41,56%), що перешкоджає ефективному формуванню рослинного покриву. Показники густини поверхневого шару становить 1,42 кг/м³, що унеможливлює розвиток деревної рослинності. Практична відсутність гумусу свідчить про низький рівень родючості ґрунту. Хімічний склад поверхневих порід демонструє високу концентрацію сірки (28,55%) і кальцію (68,83%), що вказуює на необхідність проведення рекультиваційних заходів для покращення фізико-хімічних властивостей ґрунту та відновлення природних екосистем. Для оцінювання видової різноманітності розраховували індекс Шеннона Н=1,28 та коефіцієнт сукцесії К=0,19 показали, що центральна частина хвостосховища має найнижчі показники біотичного потенціалу самовідновлення. Рекультивація посттехногенних територій відповідає Цілям сталого розвитку України, законодавству України та Європейського Союзу та має на меті забезпечення екологічної безпеки та відновлення деградованих земель для їх подальшого продуктивного використання. Українське законодавство регулюється рядом актів, включаючи Земельний кодекс, закони про охорону природи та відходи, що встановлюють обов'язки щодо рекультивації. Гармонізація з європейськими стандартами, зокрема через Угоду про асоціацію, сприяє удосконаленню законодавства та впровадженню принципів «забруднювач платить», що важливо для забезпечення сталого розвитку і екологічної безпеки. Для ефективного відновлення екосистеми хвостосховища Яворівського ДГХП «Сірка» визначили склад первинних продуцентів, які здатні виживати за низьких значень pH ґрунту, сприяють накопиченню органічної речовини та покращенню його структури, стійкі до забруднень важкими металами й засолення, виконують біоремедіацію та азотфіксацію, а також формують стабільний рослинний покрив, що запобігає ерозії та підтримує гідрологічний режим. Це комбінація трав’янистих (Щучник дернистий (Deschampsia caespitosa), Костриця червона (Festuca rubra), Мітлиця тонка (Agrostis tenuis), Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus), Конюшина біла (Trifolium repens)), чагарникових (Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides)) та деревних видів (Береза повисла (Betula pendula), Сосна звичайна (Pinus sylvestris)). Запропонована методика була застосована під час проведення рекультивації частини хвостосховища виробництва сірки флотаційним методом ліквідованого Яворівського ДГХП «Сірка». Для підвищення життєздатності первинних продуцентів та поліпшення агротехнічних характеристик ґрунту проводили інокуляцію рослин сумішами бактеріальних препаратів міковітал, планриз–біо, азотфіксатор, флорабацилін, молочна сироватка та добрива «агроболік універсал». На території площею 6000 м2 була проведена геотехнічна підготовка, формування рекультиваційного шару та висаджено 600 саджанців сосни та 400 саджанців берези. Це створює передумови для повного відновлення природньої екосистеми та подальшого використання земель у господарській або природоохоронній діяльності. Ключові слова: хвостосховище, рекультивація, Яворівський ДГХП «Сірка», біосферний резерват «Розточчя» Registration Date 2025-07-28 popup.nrat_date 2025-07-28 Close