Реєстраційний номер
0825U003198, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-09-2025
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Проведення медіації при здійсненні цивільного судочинства
Здобувач
Позов Денис Аполлонович,
Керівник Махінчук Віталій Миколайович
Опонент Грабовська Оксана Олександрівна
Опонент Короєд Сергій Олександрович
Рецензент Бобрик Володимир Іванович
Рецензент Короленко Віталій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
Опис
У дисертації досліджено теоретичні та прикладні аспекти проведення медіації при здійсненні цивільного судочинства в Україні шляхом послідовного розкриття її поняття, правової природи, інституційного й суб’єктного наповнення, а також особливостей процесуальної діяльності, пов’язаної з проведенням медіації в спорах, що одночасно розглядаються в порядку цивільного судочинства. Враховуючи ухвалення Закону України «Про медіацію» (2021 р.) й внесення у зв’язку з цим відповідних змін до ЦПК України, робота передбачає насамперед осмислення співвідношення й взаємозв’язку між медіацією та цивільним судочинством, визначення потенціалу медіації в цивільних справах, що розглядаються судом, меж її проведення, а також встановлення недоліків відповідних актів чинного законодавства України та практики його застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб шляхом медіації при здійсненні цивільного судочинства. Предмет дослідження становлять особливості проведення медіації при здійсненні цивільного судочинства. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні теоретичних і практичних аспектів проведення медіації під час розгляду цивільних справ судами, формуванні концептуального розуміння цієї процедури в контексті її взаємодії з цивільним судочинством та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і судової практики.
Особливу увагу приділено суб’єктному складу учасників медіації. Встановлено, що учасниками медіації під час цивільного судочинства є особи, які беруть участь і в судовому розгляді відповідної справи, і в процедурі врегулювання спору шляхом медіації. Суд виступає суб’єктом, який сприяє медіації, але не є її учасником. Автор визначає статус медіатора як учасника медіації, який є нейтральною особою, що забезпечує комунікацію між сторонами. Запропоновано концепцію створення медіаційних центрів при судах (але поза їх структурою), які б об’єднували незалежних від судової влади медіаторів і забезпечували практичне проведення медіації в цивільних справах. Доведено, що для їх ефективної діяльності необхідно на законодавчому рівні запровадити обов’язкову досудову медіацію в окремих категоріях спорів, які є найбільш медіабельними, встановити критерії платного та безоплатного проведення медіації, а також створити організаційні й процесуальні засади взаємодії суддів і медіаторів, які б дозволяли суддям сприймати такі медіаційні центри як невід’ємний елемент загальної системи правового захисту прав, свобод та інтересів осіб.
Автором проаналізовано проблематику неналежного процесуального врегулювання процедури медіації у ЦПК України, зокрема. відсутність чіткого порядку ініціювання медіації, критеріїв медіабельності спорів, процесуальних наслідків недобросовісного ухилення від участі в медіації, проблеми забезпечення виконання досягнутих домовленостей. Обґрунтовано недоцільність застосування перерви в підготовчому засіданні як процесуальної форми сприяння медіації. Натомість запропоновано запровадити єдиний спосіб надання учасникам справи часу для врегулювання їх спору шляхом медіації – зупинення провадження у справі.
Значну увагу приділено мировій угоді як позитивному результату медіації. Розглянуто її зміст, форму та процесуальні наслідки. Шляхом виокремлення спільних і відмінних рис автор співвідніс і розмежував мирову угоду та угоду за результатами медіації, що укладається відповідно до Закону України «Про медіацію». Запропоновано розглядати мирову угоду як процесуальну угоду й процесуальний акт, що за відповідності закону та дотримання прав інших осіб підлягає затвердженню судом і завершує провадження у справі.
У висновках дисертації сформульовано низку теоретичних положень та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в частині врегулювання медіації при здійсненні цивільного судочинства, зокрема щодо впровадження елементів присудової медіації, запровадження обов’язкової медіації у договірних спорах, сторони яких передбачили в договорі медіацію як обов’язковий досудовий спосіб їх врегулювання, а також уточнення деяких положень ЦПК України.
Дата реєстрації
2025-07-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-29 / 2026-07-01
