Реєстраційний номер
0825U003218, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Соціальна відповідальність державних підприємств як складова економічної безпеки
Здобувач
Олійник Максим Володимирович,
Керівник Рєпіна Інна Миколаївна
Опонент Свірко Світлана Володимирівна
Опонент Безверхий Костянтин Вікторович
Рецензент Кузьмінська Ольга Едуардівна
Рецензент Кучерява Мар'я Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна навчально-наукова установа "Академія фінансового управління"
Опис
Дисертація відповідає основним напрямам наукових досліджень Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління». Окремі результати дисертаційної роботи є частинами науково-дослідної роботи за темою «Ключові імперативи та детермінанти теоретико-методичних засад формування в Україні економіки сталого розвитку» (державний реєстраційний номер 0124U004549), у межах якої досліджено роль соціальної відповідальності державних підприємств та обґрунтовано її ключове значення як чинника зміцнення економічної безпеки з урахуванням новітніх загроз, трансформаційних викликів та стратегічних завдань сталого розвитку.
У дисертації розкрито актуальність дослідження соціальної відповідальності державних підприємств як складової економічної безпеки в умовах полікризової трансформації. Обґрунтовано, що соціальна відповідальність у державному секторі набуває значення не лише інструменту репутаційного менеджменту, а й механізму стабілізації, профілактики ризиків та підвищення стійкості національної економіки.
У дисертації здійснено комплексне розкриття еволюції поняття соціальної відповідальності як багатовимірного соціально-економічного феномену. На основі аналізу теоретико підґрунтя виокремлено ключові підходи до інтерпретації цього поняття: теорія відповідальності та рівності, корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), екологічний та етичний підходи. Визначено, що соціальна відповідальність еволюціонує від морально-філософської ідеї до стратегічного інституціонального інструменту, зокрема в контексті функціонування державних підприємств. Обґрунтовано доцільність застосування неоінституціонального підходу для розуміння соціальної відповідальності як нормативної основи економічної безпеки.
Здійснено системний аналіз інституціональних аспектів укорінення соціальної відповідальності державних підприємств як складової економічної безпеки. Доведено, що у сучасних умовах соціальна відповідальність набуває ознак інституціоналізованого механізму стабілізації соціально-економічного середовища. Аргументовано необхідність інтеграції соціально відповідальних практик на макро- і мікрорівні, підкреслено їхню роль у підвищенні стійкості, конкурентоспроможності та репутаційної легітимності державного сектору. Особливий наголос зроблено на аналізі стратегічних документів, зокрема, Концепції розвитку соціально відповідального бізнесу до 2030 року та міжнародних стандартів звітності зі сталого розвитку. Це дозволило виявити ключові бар’єри, такі як фрагментарність регуляторного поля, недостатній моніторинг, та запропонувати заходи з удосконалення інституціонального середовища подальшого просування соціальної відповідальності в контексті забезпечення економічної безпеки.
Висвітлено інституціональний вимір впливу соціальної відповідальності на економічну безпеку державних підприємств. Доведено, що в умовах множинних криз державні підприємства виступають опорними структурами стабілізації. Вони забезпечують зайнятість, зберігають контроль над стратегічними ресурсами, розвивають критичну інфраструктуру. Обґрунтовано, що соціально відповідальна поведінка в державному секторі слугує не лише етичним стандартом, а й стратегічним чинником економічної безпеки. Проаналізовано ризики, пов’язані з управлінською неефективністю. Визначено, що прозорість та адаптивність є визначальними умовами для підвищення ефективності, легітимності та довіри до державних підприємств.
Проведено всебічну оцінку потенціалу державних підприємств, передусім у галузі паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), в умовах зростання загроз економічній безпеці. Встановлено, що ПЕК виступає критично важливим сегментом національної економіки, який не лише забезпечує енергетичну стабільність, а й виконує вагомі соціальні функції. Запропоновано класифікацію впливу державних підприємств на складові економічної безпеки: енергетичну, соціальну, виробничу, інноваційно-інвестиційну. Ідентифіковано асиметрії у просторовому розподілі підприємств, наявність дисбалансів у ліцензуванні, проблеми технічного зносу та обмеженої відкритості звітності. Підкреслено необхідність модернізації та стратегічного регулювання ПЕК із посиленням його соціальної орієнтації.
Дата реєстрації
2025-07-30
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-30 / 2026-07-01
