Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003240, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Принципи архітектурно-планувальної організації центрів мистецтва на основі трансформації промислових споруд Здобувач Кутняк Остап Русланович, Керівник Скорик Лариса Павлівна Опонент Куцевич Вадим Володимирович Опонент Гнатюк Лілія Романівна Рецензент Комаров Кирило Олександрович Рецензент Давидов Анатолій Миколайович Опис Дисертацію присвячено архітектурно-планувальній організації центрів мистецтва, створених на основі трансформації промислових споруд. Обґрунтовано актуальність теми в контексті урбаністичного розвитку, культурної переорієнтації постіндустріальних територій, а також необхідності збереження архітектурної спадщини. Визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, наведено наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів та напрямки їх впровадження. У першому розділі проаналізовано історичні, соціально-економічні та архітектурні передумови процесу реновації промислових об’єктів. Визначено головні типи редевелопменту: повний, частковий та поверхневий, розкрито їхню специфіку та залежність від характеру об’єкта, технічного стану і потреб середовища. Опрацьовано нормативно-правову базу, що регламентує процес трансформації промислових будівель в Україні, зокрема для впровадження мистецьких функцій. Досліджено наукові джерела щодо архітектурно-планувальних, урбаністичних та соціокультурних аспектів ревіталізації. Проаналізовано закордонний і вітчизняний досвід переосмислення промислової архітектури, виявлено залежності організації простору від типологічних, регіональних і часових чинників. Обґрунтовано позитивний вплив адаптивного повторного використання на тривалість життєвого циклу будівель. Другий розділ включає формування класифікаційних підходів до оцінки промислових споруд та центрів мистецтва. Визначено типологію індустріальних об’єктів, запропоновано класифікацію арт-центрів за визначеними характеристиками. На основі цього розроблено узагальнену функціональну модель мистецького центру, що включає блоки основних, супутніх та додаткових функцій. Побудовано функціональну схему з шести ключових зон (експозиційна, перформативна, громадська, службова, обслуговування, інтегральна), а також модель типової промислової споруди з п’яти функціональних блоків. Порівняння просторово-планувальних структур дало змогу виявити морфологічну спорідненість між ними, що створює потенціал для ефективної трансформації. Розроблено чотири моделі трансформації: одноповерхових, малоповерхових, середньо- та багатоповерхових об’єктів, а також промислових комплексів. Для кожної моделі визначено архітектурно-планувальні особливості, умови їх застосування та переваги. Окрему увагу приділено економічним аспектам процесу трансформації: методам оцінки ефективності, потенційним вигодам, ризикам і механізмам стимулювання інвестицій. У третьому розділі визначено наступні принципи архітектурно-планувальної організації центрів мистецтва на основі трансформації промислових споруд: “Принцип збереження структурної цілісності споруди при її рефункціоналізації під мистецьку функцію” полягає у аналізі доречності повторного використання оригінальних конструктивних елементів як частини експозиційного простору. “Принцип адаптивного повторного використання оздоблювальних та конструктивних елементів” полягає у аналізі доречності повторного використання оригінальних конструктивних елементів як частини експозиційного простору. “Принцип контекстуальної інтеграції в процесі модернізації об’ємно-просторової структури” передбачає гармонізацію стилістичних ознак періоду промислового функціонування споруди із сучасними рішеннями організації виставкових та рекреаційних просторів при процесі часткового розширення простору споруди. Окремо систематизовано містобудівні аспекти: роль творчих кластерів, функціональне зонування, фінансові моделі, питання енергоефективності, доступності, логістики та взаємодії з громадою, тощо. Проаналізовано технічні й конструктивні аспекти: методи посилення залізобетонних і сталевих каркасів, етапи будівельних робіт, адаптація інженерних систем. Досліджено формотворчі фактори арт-центрів на предмет визначення специфіки архітектурної форми як інструменту художньої виразності в умовах адаптації промислової спадщини. Визначено, що архітектурна форма зберігає естетичну насиченість навіть за умов зміни функції, і відіграє ключову роль у візуальній комунікації ідентичності об’єкта. У результаті дослідження сформовано загальні висновки. Визначено основні типи реновації промислових споруд, передумови їх адаптивного використання та класифікацію ревіталізації за масштабом втручання. Проведено зіставлення класифікацій промислових будівель і центрів мистецтва, сформовано функціональні моделі обох типів об’єктів та виявлено їхню морфологічну спорідненість. Запропоновано поділ арт-центрів на шість функціональних зон, а також типові моделі трансформації з урахуванням поверховості й просторової структури. Сформульовано принципи та прийоми архітектурно-планувальної організації, засновані на міжнародному досвіді та аналізі технічних і містобудівних чинників. Доведено ключову роль архітектурної форми як засобу художньої виразності, що зберігає естетичний потенціал навіть при зміні функції, та запропоновано систему її комплексного оцінювання. Дата реєстрації 2025-07-31 Додано в НРАТ 2025-07-31 Закрити