Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003280, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Соціально орієнтований мистецький проєкт як інструмент творення сучасного культурного простору України: оперні практики. Здобувач Коляда Андрій Олегович, Керівник Бентя Юлія Валентинівна Опонент Щукіна Юлія Петрівна Опонент Чекан Юрій Іванович Рецензент Чібалашвілі Асматі Олександрівна Рецензент Кравченко Анастасія Ігорівна Опис Коляда Андрій Олегович. Соціально орієнтований мистецький проєкт як інструмент творення сучасного культурного простору України: оперні практики. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 «Культурологія» (03 — Гуманітарні науки). Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Київ, 2025. Обґрунтування вибору теми дослідження. У XXI столітті відбуваються глибокі та суперечливі трансформації, що охоплюють усі сфери суспільного життя — від політики й економіки до культури та самоусвідомлення особистості. Глобалізація, цифрові технології, екологічні кризи та війни змінюють повсякденне життя людей та спосіб осмислення культури. У цьому контексті помітно трансформуються традиційні мистецькі форми, зокрема оперний жанр, який історично нерідко асоціювався з елітарністю, академізмом та імперською ідеологією. Опера дедалі частіше виходить за межі усталеного репертуару і театральної сцени, звертаючись до нових медіа, публічних просторів та актуальних соціальних контекстів. Відбувається зміна самої функції опери — вона стає інструментом критичного осмислення новітніх викликів сучасного суспільства. В Україні проблема взаємодії мистецтва і суспільства набула особливої актуальності в умовах трансформаційних процесів кінця XX — початку XXI століття. Після здобуття незалежності у 1991 році український культурний простір формувався через переосмислення національної ідентичності, подолання колоніальної спадщини та пошук нових форм культурного вираження. Ці процеси істотно прискорилися після Революції Гідності 20132014 років та в умовах російської агресії, коли культурно-мистецький сектор 3 пережив підйом, допомагаючи суспільству консолідуватися та протистояти зовнішнім деструктивним наративам. Постали унікальні проєкти на перетині мистецтва, громадського активізму та просвітництва. Зокрема, документальна музична вистава «ПЕНІТА.опера» (2019) стала частиною правозахисної ініціативи і привернула увагу до проблем довічно ув’язнених жінок; незалежна платформа «Open Opera Ukraine» (2017), що розвиває на українських теренах європейську традицію історично інформованого виконавства та здійснює постановки барокових опер з новаторськими режисерськими рішеннями, проводить численні просвітницькі заходи на нестандартних майданчиках, залучаючи до участі в них локальні громади; експериментальна оперна лабораторія «Opera Aperta» досліджує у своїй творчості екологічну тематику (операантиутопія «Чорнобильдорф», 2020) та інші актуальні проблеми. Таким чином, сучасні оперні практики в Україні виходять за межі академічних театрів і набувають форми культурно-освітніх акцій, соціальних маніфестів та інтерактивних перформансів. Попри зростання кількості таких ініціатив, в українському гуманітарному доробку порівняно мало досліджень присвячено соціально орієнтованим оперним проєктам як інструменту творення культурного простору. Їх вивчення дозволяє зрозуміти, як українська культура реагує на суспільні запити та які нові можливості це відкриває для жанру опери. Практичний досвід автора дисертації як учасника незалежних оперних формацій (зокрема, «Open Opera Ukraine», «Opera Aperta») забезпечив безпосереднє занурення у досліджуваний матеріал. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні феномену соціально орієнтованого мистецького проєкту як інструменту творення сучасного культурного простору України та виявленні особливостей його реалізації в сфері оперних практик. Об’єктом дослідження є соціально орієнтовані мистецькі проєкти, їх тематичний зміст, художні форми та вплив на розвиток сучасного культурного простору України. Предмет дослідження — специфіка українських оперних практик 2010-х — початку 2020-х років у контексті їхнього функціонування як соціально орієнтованих мистецьких проєктів. Методи дослідження включають комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує методи культурологічного і мистецтвознавчого аналізу. Застосовано системний підхід: сучасні оперні практики розглядаються як частина цілісної соціокультурної системи. Для теоретичного осмислення проблематики використано історико-логічний метод (простеження етапів розвитку опери та змін її суспільних функцій) і порівняльний метод (зіставлення світового та українського досвіду впровадження соціально орієнтованих мистецьких ініціатив). Безпосереднє дослідження художнього матеріалу здійснювалося методами мистецтвознавчого аналізу — зокрема, за допомогою музикознавчого та театрознавчого аналізу оперних творів (вивчення музичної мови, драматургії, режисерських рішень, сценографії та перформативних аспектів у вибраних постановках). Поєднання різних методів забезпечило всебічне вивчення теми і наукову об’єктивність висновків, співвіднесених із реаліями художньої практики. Дата реєстрації 2025-08-05 Додано в НРАТ 2025-08-05 Закрити