Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003310, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Просторово-планувальна організація територій проведення зимових Олімпійських ігор Здобувач Ковпак Володимир Юрійович, Керівник Любицький Роман Ігорович Опонент Древаль Ірина Владиславівна Опонент Хороша Оксана Іванівна Рецензент Соснова Надія Степанівна Рецензент Онуфрів Ярина Олегівна Опис Дисертація присвячена дослідженню зимових Олімпійських ігор як мегаподій, що впливають на міське та регіональне планування шляхом формування олімпійського спадку. Суттєву увагу в дисертації приділено вивченню особливостей просторово-планувальної організації територій, що приймають ці події, та їх суттєвих ознак. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням просторово-планувальної організації територій проведення мегаподій в Україні, що ускладнює підготовку кандидатських заявок на зимові Олімпіади, ризиком втрати унікального потенціалу гірських територій через неконтрольовану забудову, зростанням потреби у спортивно-реабілітаційній інфраструктурі для осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також можливістю стимулювання міського та регіонального розвитку через модернізацію транспортної, спортивної та туристичної інфраструктури в процесі підготовки до Олімпіади. У розділі 1 «Стан дослідженості територіальної організації Олімпійських ігор» проаналізовано Олімпійські ігри як мегаподію, що виходить за межі спортивних змагань і впливає на міське та регіональне планування через створення нової та використання існуючої інфраструктури. Виявлено, що Олімпіади поділяються на літні, зимові та Паралімпійські, кожна з яких має специфіку планування: літні зосереджені на міському розвитку, зимові охоплюють регіональні території через гірські підцентри, а Паралімпійські акцентують на інклюзивності. Наукові праці (Кешман, Ессекс, Мюллер, Чалклі, Роче) ґрунтовно описують містобудівний вплив і спадок Олімпіад, включаючи матеріальні (інфраструктура) та нематеріальні (соціально-економічні) наслідки. В Україні (Шульга, Посацький, Ідак) питання просторово-планувальної організації зимових Олімпіад, зокрема в Карпатському регіоні, залишається малодослідженим, особливо щодо відповідності вимогам Міжнародного олімпійського комітету (МОК) для гірсько-лижних видів спорту. Виявлено прогалини у вивченні планувальних зв’язків між об’єктами олімпійської агломерації та антропогенного навантаження на міста. У розділі 2 «Концептуальне моделювання просторово-планувальної організації територій зимових Олімпіад» досліджено еволюцію просторово-планувальних концепцій зимових Олімпіад (1992–2026). Міжрегіональні заявки, як Краків-2022 чи Мілан - Кортіна-д'Ампеццо 2026, демонструють потенціал кооперації міст і регіонів, зокрема для Карпат, хоча попередні заявки (Закопане, Попрад) зазнали невдачі через інфраструктурні та економічні обмеження. У розділі 3 «Визначення суттєвих ознак просторово-планувальних моделей організації територій проведення зимової Олімпіади» систематизовано просторово-планувальні моделі на основі аналізу зимових Олімпіад 1992–2026 років. Виокремлено типологію агломерацій за векторністю: одновекторна проста/складна, двовекторна, багатовекторна. На міському рівні визначено моделі розміщення олімпійської інфраструктури: моноцентрична (Турин 2006, Сочі 2014), поліцентрична (Солт-Лейк-Сіті 2002) і децентралізована (Нагано 1998, Мілан 2026). Моноцентрична модель переважає через простоту, але полі- та децентралізовані сприяють збалансованому розвитку. Розроблено узагальнену модель, що передбачає олімпійське місто як ядро Олімпіади і гірські підцентри. У розділі 4 «Просторово-планувальні моделі організації територій зимової Олімпіади (на прикладі Львова)» виявлено, що Львів має значний потенціал стати олімпійським містом завдяки вигідному розташуванню, розвиненій транспортній мережі (залізничне, автомобільне сполучення, аеропорт) і досвіду проведення Євро-2012. Географічно-кліматичні умови Карпат відповідають вимогам для гірських дисциплін, але місту бракує льодових арен. «Арена Львів» може слугувати олімпійським стадіоном, а нереалізовані проєкти «Колізей» і «Євробаскет Арена» - основою для льодових об’єктів. Розроблено чотири сценарії організації Олімпіади: «Львів-Славсько» (з помірною протяжністю, але значними витратами на інфраструктуру), «Львів-Івано-Франківськ-Ворохта» (ускладнена логістикою і з значною потребою в новій інфраструктурі), «Львів-Краків-Славсько» (з використанням інфраструктури Кракова) і «Львів-Краків-Славсько-Закопане» (з розподілом гірських центрів). Модель «Львів-Краків-Славсько» визначено найперспективнішою через наявність інфраструктури, потенціал постолімпійського використання та міжрегіональну співпрацю. Наведено перелік рекомендацій, реалізація яких сприятиме подальшому формуванню кандидатської заявки від українських міст на проведення зимової Олімпіади. Дата реєстрації 2025-08-06 Додано в НРАТ 2025-08-06 Закрити