Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003328, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 014, Середня освіта (за предметними спеціальностями)

Дата захисту

11-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Методика інструментальної підготовки бакалаврів музичного мистецтва на інтегративних засадах.

Здобувач

Пилип Олеся Ігорівна,

Керівник Завадська Тетяна Миколаївна
Опонент Юник Дмитро Григорович
Опонент Андрейко Оксана Іванівна
Рецензент Ткач Марія Михайлівна
Рецензент Щолокова Ольга Пилипівна

Опис

Дисертацію присвячено актуальній комплексній проблемі фахової підготовки студентів-скрипалів освітнього рівня «бакалавр», що спрямована на оволодіння не тільки виконавською діяльністю, яка має творчий характер, а також й на особистісне зростання майбутнього фахівця в контексті глобальних тенденцій у вищій освіті, де акцент робиться на практичних навичках фахівця, – навичках «soft skills» із застосуванням інтегративного підходу в процесі навчання. У дослідженні запропонована авторська методика інструментальної підготовки бакалаврів музичного мистецтва на інтегративних засадах. У змісті дисертації на основі аналізу наукових джерел було визначено сутність понять «інтеграція» та «художня інтеграція», здійснений історико- педагогічний аналіз дозволив обґрунтувати ключове поняття «інструментальна підготовка сучасних бакалаврів музичного мистецтва», як процес і результат оволодіння системою музично-теоретичних знань та практично-виконавських умінь, що виражається в здатності до художньо-обґрунтованої інтерпретації змісту музичного твору та уможливлює особистісне і професійне зростання виконавця. Представлено змістовно-структурну характеристику інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів у вищих навчальних закладах освіти у єдності чотирьох компонентів: мотиваційно-вольового; інформаційно-технологічного; комунікативно-регулюючого; творчо-реалізуючого. Мотиваційно-вольовий компонент включає такі елементи: інтерес до інструментально-виконавської діяльності; готовність до подолання труднощів у процесі набуття професійних знань і вмінь. Інформаційно-технологічний компонент містить елементи: знання музично-теоретичні та музично-історичні; комплекс виконавських умінь. Комунікативно-регулюючий компонент містить такі елементи: комунікативні уміння; здатність до саморегуляції у виконавському процесі. Творчо-реалізуючий компонент складається з елементів: здатність до музично-пошукової діяльності; здатність до самостійної власної інтерпретації. У дисертації розглянуто інструментальну підготовку майбутніх виконавців- скрипалів спеціальності В5 Музичне мистецтво (за Стандартом про вищу освіту за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво». Закон України; МОН України; Каб. міністрів України. № 727 від 01 червня 2016 р. Станом на 24 травня 2019 р.) першого бакалаврського рівня вищої освіти та доведено, що взаємозв’язок змістовно-структурних компонентів характеристики означеної підготовки та змістове наповнення дисциплін навчальних планів створюють надійну основу для реалізації інтегрованого підходу з урахуванням міжпредметних зв’язків у розробці сучасної авторської методики інструментальної підготовки студентів бакалаврату, які обрали своєю кваліфікацією скрипкове виконавство. У дослідженні висвітлено педагогічні умови, що зумовлюють підвищення ефективності педагогічного керівництва інструментальною підготовкою бакалаврів-скрипалів, теоретично обґрунтовано та розроблено методику означеної підготовки, яка відповідає психолого-педагогічним критеріям оптимальності. Задля підвищення ефективності даної підготовки в дослідженні запропоновано педагогічні умови серед, яких: формування у студентів адекватної самооцінки рівня власної інструментальної підготовки, спонукання до послідовного мотиваційного вдосконалення своєї навчальної діяльності; зміна смислових акцентів пізнавальної діяльності студентів від одержання інформації у готовому вигляді до активного самостійного пошуку знань; варіативність форм організації навчальної діяльності студентів; активне включення студентів до різних видів концертної діяльності задля розвитку їх виконавської надійності. У даному дослідженні висвітлено, що науково- методологічною основою означеної підготовки слугують підходи, а саме: акмеологічний, компетентнісний, інтегративний, які визначають шляхи підвищення наявного рівня інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів. Визначено чотири етапи формувального експерименту з інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів: адаптаційно-спонукальний; когнітивно- тренінговий; практично-поглиблювальний; самостійно-продуктивний. Метою першого – адаптаційно-спонукального – етапу є забезпечення усвідомленої мотивації щодо набуття високого рівня інструментальної підготовки. Завданням першого етапу виступають: підвищення інтересу до виконавської діяльності; актуалізація самовиховної діяльності студентів, яка спрямована на коригування їх власних уявлень щодо професійного зростання; активізація вольових зусиль задля досягнення успішності в інструментальній підготовці. В процесі реалізації першого етапу формувальної роботи доцільно використовувати такі методи: «Скрипкові соло у світових шедеврах», «Бліц-проєкт». Метою другого – когнітивно-тренінгового – етапу є активізація у студентів розуміння значущості оволодіння музично-теоретичними та музично-історичними знаннями, а також усвідомлене відтворення у практичних діях комплексу технологічних прийомів.

Дата реєстрації

2025-08-07

Додано в НРАТ

2025-08-07