Search academic texts

Registration Number

0825U003349, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 022, Дизайн

Date

popup.evolution

o

Title

Graphic design in the representation of modern Ukrainian theater

Author

Yaroslav Lanchak,

popup.head Natalia S. Udris-Borodavko
popup.opponent Rada Mykhailova
popup.opponent Viktoriia Mulkokhainen
popup.review Andriy Budnyk
popup.review Tetiana Bozhko

Description

Дисертація присвячена вивченню графічного дизайну як засобу брендування сучасних українських театрів, а також аналізу його потенціалу в умовах формування нових форм візуальної культури й інституалізації креативної економіки. Актуальність теми зумовлюється, з одного боку, розширенням у сучасному суспільстві сфер медіакультури і потребою театрів у новому позиціонуванні, з іншого – стрімким розвитком інноваційних технологій, які надають графічному дизайну більше варіативності і сприяють збільшенню комунікативної впливовості театральних інституцій. Відзначено, що в умовах візуально-комунікативної перенасиченості зростає потреба у системному брендуванні театрів, при цьому формування впізнаваного і привабливого образу театру залежить від доцільно спроєктованого семантичного поля, сучасної стилістики, задіяння інноваційних технологій. При цьому виявлено, що ані в українській науковій літературі, ані в дизайнпрактиці досі не сформувалося системне бачення графічного дизайну як частини стратегії розвитку театру. Попри наявність окремих прикладів оновлення театрального візуального стилю, експертне і дослідницьке поле, пов’язане з графічним дизайном у театральній сфері, в Україні залишається фрагментарним. Відсутні класифікації підходів до дизайну айдентики театрів і афіш, не сформульовано типології семантичного наповнення знакових систем, недостатньо критичної аналітики узгодженості різних каналів комунікації брендів саме театральної галузі. Констатовано, що семантичний базис айдентики сучасних українських театрів, містить такі угрупування: іконічні знаки (візуалізація власної назви театру; зображення споруди театру), знаки-індекси (маска, маскарон чи стилізація людського обличчя; дихотомічні маски драми й комедії; атрибутика театрального простору; образ персони, на честь якої названий театр, відтворений засобом портретування або типографічної комбінації ініціалів); знаки-символи (абстрактні геометричні комбінації; унікальні нестандартні зображення). Виявлено, що в стилістиці логотипів і логознаків сучасних українських театрів домінують три підходи: реалістичне графічне відтворення об’єктів-референтів; силуетність графічного компонента; мінімалістична стилістика модернізму та універсального стилю. Показано, що кожен із підходів до семантичного наповнення й стилістики має і переваги, і недоліки, а релевантність застосування сенсів та засобів їхньої візуалізації залежать від брендової і комунікативної стратегії театру, його місії, репертуару, стилю гри, а також інтерпретаційними схемами представників цільових груп. Визначено критерії дизайну айдентики відповідно до специфіки театральних закладів. Доведено, що попри зазначені можливості й такі поширені міжнародні тренди стильових рішень у вебдизайні, як типографічність, ілюстративність, колажування, постмодерність (антидизайн), а також упровадження інтерактивної анімації, моушн-дизайну, інтерактивних 3D-моделей, відеофрагментів, гейміфікації, сайти українських театрів мінімалістичні й лаконічні. Разом з тим більшість сайтів демонструє доволі високий рівень реалізації основних функцій. Вони ефективно виконують роль комунікаційного інструменту, сприяють просуванню послуг, забезпечують зручний доступ до репертуару та квиткових сервісів, а також презентують візуальні атрибути бренду театру. Показано, сайт є основним інформаційним середовищем, де презентується образ театру засобами графічного дизайну. Визначено, що українські дизайнери театральних афіш активно використовують образотворчу виразність типографічного компонента. Виявлено наявність таких трендів, варіацій і прийомів роботи з текстом: летеринг, контраформа, лігатура, розміщення тексту за певною траєкторією, використання постмодерних шрифтів у стилістиці «гранж» з візуально пошкодженою фактурою літер, контрастів шрифтових пар, масштабів і пропорцій текстових блоків. Типографічний плюралізм є проявом розуміння тексту українськими дизайнерами як алегорії образності і сценічної мови. З’ясовано, що у брендуванні українських театрів вельми обмежено використовуються можливості середовищного графічного дизайну, чия міждисциплінарність може забезпечувати широке поле впливів на цільову аудиторію. Цей напрям дизайну є комплексом візуальних складників (типографія, колір, зображення, текстура візерунків, фактура матеріалів) для позитивної корекції й покращення емоційного стану людей у середовищі театрального закладу, він надає бренду такі переваги, як естетичність, новизна, автентичність, мотивація до інтерактивності, гостинність. Ключові слова: графічний дизайн, сучасний український театр, брендування, айдентика, сайт, вебдизайн, театральна афіша, типографія, моушн-дизайн, середовищний графічний дизайн, доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR), візуальні комунікації.

Registration Date

2025-08-08

popup.nrat_date

2025-08-08