Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003351, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Публічноуправлінська інституціоналізація національної антикорупційної політики Здобувач Гавриленко Анастасія Сергіївна, Керівник Баштанник Віталій Володимирович Опонент Сергієнко Лариса Василівна Опонент Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна Опонент Матвєєнко Ірина Володимирівна Рецензент Блінова Ганна Олександрівна Опис Дисертаційне дослідження присвячено всебічному аналізу публічноуправлінської інституціоналізації національної антикорупційної політики України в умовах трансформації управлінської парадигми, європейської інтеграції та посилення вимог щодо демократичного врядування. Актуальність визначається гостротою корупційних проявів у системі публічного управління, які становлять одну із головних перешкод для сталого розвитку країни, забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини, укорінення демократичних інститутів та інтеграції України до європейського суспільного простору. У дисертації проведено ґрунтовний аналіз теоретичних основ, методології та практики формування й реалізації національної антикорупційної політики. Досліджено умови та чинники, які впливають на ефективність запобігання, зокрема динаміку законодавчих змін, міжгалузеві диспропорції, стан імплементації міжнародних стандартів і особливості інституційного середовища. Зазначено, що сучасне українське законодавство у сфері боротьби з корупцією перебуває в стані реформування, багато в чому враховує світовий досвід, але ще не має цілісної й завершеної нормативноправової системи у частині регулювання міжсуб’єктних відносин. Особлива увага приділяється проблемам організаційно-правового закріплення засад національної антикорупційної політики як складової публічноуправлінського механізму реалізації державної влади, гармонізації 3 діяльності спеціалізованих органів із загальнодержавними і регіональними виконавчими структурами, питанням правового статусу органів влади, моделі їхніх повноважень, механізмам взаємодії з громадянським суспільством. Встановлено дихотомію між нормативним і інституціональним підходами до формування та реалізації антикорупційної політики, що заважає становленню прозорої та ефективної системи протидії корупції. Досліджено основні етапи й тенденції розвитку антикорупційної політики: від поетапного запровадження окремих спеціалізованих органів (НАЗК, НАБУ, САП), цифровізації контролю за доходами (електронне декларування, Єдиний портал повідомлень), до ухвалення структурованих стратегічних документів, орієнтованих на досягнення системного й комплексного результату (Антикорупційна стратегія України на 2021–2025 рр.). Здійснено аналіз ефективності судової та правової реформи, а також розкрито питання впливу воєнного стану на функціонування та адаптацію антикорупційного законодавства. У першому розділі здійснено аналіз наукових підходів до розуміння сутності та структури національної антикорупційної політики, досліджено поняття інституціоналізації у сфері публічного управління. Окреслено еволюцію правових концепцій антикорупційної діяльності в Україні й світі, виділено провідні методологічні засади, інструменти та принципи формування ефективної антикорупційної політики в умовах європейської інтеграції та трансформації управлінської парадигми. Розглянуто значення правової культури, суспільної легітимації антикорупційних заходів, міжнародного досвіду й ролі громадянського суспільства у впровадженні національних стратегій подолання корупції. Другий розділ присвячено аналізу сучасної нормативної бази, структур антикорупційних органів та особливостей їхньої взаємодії в українській системі публічного управління. Проведено порівняльний аналіз моделей діяльності органів із запобігання та протидії корупції, оцінено ефективність впроваджених інструментів (електронне декларування, антикорупційна експертиза законодавства, цифрові реєстри). Досліджено механізми координації між центральними органами, спеціалізованими структурами та органами місцевої влади, взаємодію із громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Визначено основні чинники, що ускладнюють реалізацію антикорупційних політик, зокрема суперечності інституційного середовища, правову невизначеність і кадрові виклики Дата реєстрації 2025-08-08 Додано в НРАТ 2025-08-08 Закрити