Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003373, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

13-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Реалізація державної політики формування національно-патріотичної свідомості та демократичних цінностей молоді в Україні

Здобувач

Бизов Сергій Сергійович,

Керівник Шевченко Сергій Олексійович
Опонент Романенко Катерина Михайлівна
Опонент Лопушинський Іван Петрович
Опонент Сахарова Катерина Олександрівна
Рецензент Трещов Мирослав Миколайович

Опис

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні основи розроблення та впровадження державної політики формування національно-патріотичної свідомості молоді на підґрунті демократичних цінностей та механізмів її реалізації в умовах війни в Україні. Зафіксовано, що повномасштабна війна росії проти України загострила актуальність дослідження державної політики формування національно-патріотичної свідомості та викрила прогалини у цій сфері, починаючи від поширення ухилянства та закінчуючи участю підлітків і молоді у підривній діяльності. Констатовано численні прояви й високого рівня національно-патріотичної свідомості та жертовності під час російсько-української війни. Визначено, що вихідним принциповим положенням, на яке спирається дискурс формування національно-патріотичної свідомості, є інтерпретація патріотизму як ресурсу зміцнення національної безпеки та демократичної спроможності суспільства. Показано, що рівень сформованості національної свідомості свідчить про стан зрілого і середнього рівня розвитку суспільства, тому важливо мати більш глибоке розуміння соціально-історичного характеру національно-патріотичної свідомості, пов’язаного з демократичними цінностями. Встановлено, що історичний розвиток знаходить об’єктивне відображення дійсності в національно-патріотичній свідомості і, навпаки, відображає в собі національно-патріотичну свідомість. Обгрунтовано ціннісні демократичні орієнтири, зокрема, свободи, рівності, поваги до прав людини, верховенства права та громадянської відповідальності для формування національно-патріотичної свідомості, охарактеризовано види патріотизму, зокрема крайній, стійкий, помірний, обмежений, етичний, конституційний, громадянський. Визначено, що для сучасного стану та умов існування українського суспільства найбільш прийнятним є поєднання національного та громадянського патріотизму, що є ключовим завданням сучасної освіти та виховання в Україні. Це процес розвитку у громадян любові до своєї країни, відповідальності за її майбутнє, активної громадянської позиції та готовності захищати її інтереси, у тому числі й на фронтах російсько-української війни. Громадянський патріотизм не обмежується етнічним походженням чи мовною ідентичністю, а базується на приналежності до політичної нації – спільноти людей, які поділяють цінності, культуру, історію та майбутнє України. Встановлено, що інституціоналізація державної політики формування національно-патріотичної свідомості після проголошення Незалежності розвивається впродовж кількох етапів, які автор поділяє на: доінституціональний (1991-2004 – закладання базису формування національнопатріотичної свідомості, зокрема у сфері освіти); легитимізаційний (2005 – 2009 – розроблення програмних організаційно-правових засад державної політики формування національно-патріотичної свідомості); дискримінаційний (2009-2013 – реалізація антипатріотичних заходів та заяв); революційний (2015 – 2021 – стратегічне упровадження ціннісних орієнтирів, які спиралися на спадковість боротьби за Незалежність України); оборонний (2022 – по сьогодні – організація національного спротиву та відстоювання державного суверенітету). Розглянуто можливі стратегії управління інституціоналізацією державної політики формування національно-патріотичної свідомості. В ході порівняльного дослідження встановлені відмінності формування національно-патріотичної свідомості в демократичних та авторитарних країнах та визначено, що у першому випадку вони орієнтовані на демократичні цінності, критичну та відповідальну любов до Батьківщині, натомість авторитарні країни формують та використовують патріотизм в пропагандистсько-агресивних цілях задля беззаперечної підтримки влади населенням всупереч їх правам та свободам. Проаналізовані технології та інструменти цієї діяльності, зокрема в сфері освіти та виховання.

Дата реєстрації

2025-08-11

Додано в НРАТ

2025-08-11