Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003390, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування основ художньо-конструктивних умінь у дітей старшого дошкільного віку засобами ландшафтного дизайну Здобувач Шелепко Галина Володимирівна, Керівник Довбня Софія Олегівна Опонент Рейпольська Ольга Дмитрівна Опонент Половіна Олена Анатоліївна Рецензент Ходунова Вікторія Леонідівна Рецензент Войтюк Ірина Вікторівна Опис У дисертації «Формування основ художньо-конструктивних умінь у дітей старшого дошкільного віку засобами ландшафтного дизайну» обгруновано та впроваджено педагогічні умови формування основ художньо-конструктивних умінь у дітей старшого дошкільного віку засобами ландшафтного дизайну в закладах дошкільної освіти міста Києва, Суми та Пирятина. Дефініційну характеристику базового поняття дослідження «художньо- конструктивні уміння» як проблеми створення художнього образу розглянуто з філософського підходу з античної Греції від VI до ІV ст. до н.е. до сьогодення. Так, аналіз досліджень філософів Давньої Греції (Аристотеля, Демокріта, Платона, Сократа) підтверджує, що вони займалися дослідженням виховання дітей старшого дошкільного віку, їх розумового розвитку та художнього образу в поєднанні з мистецтвом. Християнська філософії Середньовіччя утверджувала, що саме Всевишній наділяє дитину художньо-конструктивними уміннями. А християнська філофосія Візантії полягала в тому, що художній образ – це інструмент піднесення думок вірян до небес. Тут особливу увагу звернено на дитину, яка відтворює художній образ, втілюючи таким чином власні ідеї (Ф. Шіллер). На ролі розуму, що здатний до творчої продуктивної уяви, налогошував німецький класик ̶ І. Кант. Філософами (Г. Гегелем, Б. Галєєвою, Л.Левчук, А.Єремєєвою, М.Каган, Л.Мізіною, О.Потебнею, Ф. Шеллінгом та ін.) зроблено висновок про існування художнього образу в трьох іпостасях: ідеального, матеріального та знову ідеального. Представники української філософії (І. Франко, Г. Сковорода) надавали перевагу створенню сприятливих умов для художньо-конструктивної діяльності. Сучасна художня освіта відображається в художніх образах у всьому їх різноманітті. Через психологічні дослідження науковців Ю. Гулько, І. Білої, О. Боровицької, Н. Ваганової, Н. Латиш, В. Моляко, В. Москаленко, К. Роджерса, В. Семиченко, Т. Третяк, М. Шепельової проаналізовано діяльнісний підхід до художньо- конструктивних умінь як продуктивної активності дітей старшого дошкільного віку; процесуальний підхід (В. Моляко), що передбачає дослідження структури перетворення предмету конструктивної діяльності; особистісно орієтований підхід (В. Моляко, І. Бех, І. Біла та ін.), за яким особистість ̶ суб’єкт творчого сприймання, конструктор образотворення, різних зображень суб’єктивної реальності з вільним та відповідальним самовираженням (В. Моляко, І. Бех). На основі аналізу філософських і психолого-педагогічних досліджень українських і зарубіжних учених уточнено сутність ключових понять дисертації: «художній» (Словник української мови), «уміння» (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, В. Паламарчук, Г. Костюк, О. Савченко, М. Ярмаченко та ін.), «художні уміння» (Н. Голота), «конструктивні уміння» (Г. Борин, Н. Голота, Ю. Демидова, О. Кочерга, Л. Семушина, В. Тимченко) «конструювання» (В. Горбатих, Ю. Котелянець, В. Моляко, та ін.) «художньо-конструкторські уміння» (О. Попович, Б. Ребус, І. Якиманська та ін.) «уміння дітей старшого дошкільного віку» (О. Барановська), «художнє сприймання» (І. Арнхейм, І. Біла, В. Зінченко, О. Запорожець, В. Зінченко, В. Моляко та ін.) та узагальнено поняття «основи художньо-конструктивних умінь» як здатності дитини старшого дошкільного віку на базі сформованих певних уявлень та знань проєктувати розвивальне середовище за законами краси та гармонії, моделювати структуру об’єкта та створювати художній образ. З урахуванням представленого вище аналізу досліджень філософських і психологічних українських і зарубіжних учених з’ясовано ключові аспекти основ художньо-конструктивних умінь у дітей старшого дошкільного віку: стійка мотивація до ландшафтотворчої діяльності; уміння створювати художній образ із використанням способів проєктування, макетування, моделювання, конструювання та декорування; нестандартно мислити та діяти креативно; здатність генерувати нові ідей за пошуково-проблемними завданнями; здібність обрати найкраще в умовах вибору декількох варіантів; успішне виконання ландшафтної дизайнерської діяльності; уміння отримувати задоволення від процесу та результату ландшафтотворення; можливість творчо представити власний ландшафтний дизайн. Проаналізовано основні наукові підходи щодо формування основ художньо- конструктивних умінь дітей старшого дошкільного віку засобами ландшафтного дизайну в педагогічній літературі: культурологічний підхід як об’єктивний зв’язок дитини старшого дошкільного віку з культурою як системою цінностей (М. Бастун, В. Гриньова, С. Машкіна, В. Ходунова, Л. Хомич, Т. Шахрай, Т. Усатенко та ін.): дитина формується як творча особистість і суб’єкт культури (С. Машкіна), з четвертого по шостий рік діти мають займатися ручною працею та будівельними роботами (Я-А. Коменський); розвиток допитливості, кмітливості та винахідливості, передбачливість дитини (Ж.-Ж. Руссо); ручна праця як засіб формування уявлень про навколишнє довкілля, предмети, а також формування її досвіду . Дата реєстрації 2025-08-11 Додано в НРАТ 2025-08-11 Закрити