Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003411, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кодифікація законодавства: порівняльно-правове дослідження. Здобувач Олійник Антон Вікторович, Керівник Смородинський Віктор Семенович Опонент Передерій Олександр Сергійович Опонент Рабінович Сергій Петрович Рецензент Максимов Сергій Іванович Рецензент Зінченко Олена Володимирівна Опис Запропоновано цілісне уявлення щодо сучасної концепції кодифікації в нашій державі шляхом формування базових понять та категорій, які розкривають її зміст. Кодифікацію визначено як комплексний правовий феномен, що розглядається як форма систематизації джерел кодифікації та як вид правотворчості. З одного боку, кодифікація передбачає глибоку переробку та об’єднання джерел права у єдиний, логічно узгоджений кодифікований акт, який вичерпно регулює певну сферу суспільних відносин. З іншого - кодифікація є видом діяльності спеціально уповноважених суб’єктів, які, використовуючи правотворчий інструментарій, здійснюють розроблення та прийняття кодифікованого акта. Аргументовано доцільність впровадження в українську правотворчу діяльність новітніх підходів до кодифікації, які базуються на використанні таких джерел, як принципи права, стандарти, етичні правила, судові прецеденти, та інших позанормативних джерел регулювання, що дозволятиме приймати сучасні кодифіковані акти, модернізувати і гармонізувати вітчизняне законодавство відповідно до міжнародного права та права ЄС. З’ясовано, що кодекс є різновидом нормативно-правового акта, який, будучи результатом кодифікаційної діяльності, виступає джерелом права, має специфічні ознаки, що відрізняють його від інших видів законодавчих актів. До таких ознак належать: високий рівень упорядкованості правових норм; системність і кодифікованість; унікальна форма і структура; стабільність дії та регулювання певної сфери суспільних відносин; специфічний предмет і метод правового регулювання; найвища юридична сила у відповідній галузі; відбиття важливих юридичних теорій і концепцій. Основною метою кодексу є виключне регулювання правових відносин певної галузі, підгалузі чи інституту права. Кодекс у правовій системі виконує низку особливих функцій, зокрема регулятивну, узгоджувальну, системоутворювальну, гармонізаційну, прогностичну та інформаційно-освітню. Запропоновано класифікацію видів кодифікації залежно від предмета регулювання, суб’єктів здійснення та обсягу охоплення нормативного матеріалу. До основних видів кодифікації за предметом регулювання віднесено загальну, галузеву та спеціальну (інституційну, міжгалузеву) кодифікацію; за суб’єктами виокремлено державну, міжнародну та приватну (наукову); за обсягом регулювання - первинну і вторинну кодифікацію. Така класифікація дозволяє чіткіше визначити функціональні характеристики різних видів кодифікаційної діяльності, а також окреслити їх роль у забезпеченні системності, узгодженості та ефективності правового регулювання суспільних відносин. Обґрунтовано, що перспективним є розвиток загальної, міжгалузевої та приватної кодифікації. Загальна кодифікація, як свідчить досвід США та ЄС, є важливим інструментом гармонізації законодавства, спрямованим на охоплення широкого спектра суспільних відносин в одному акті. Використання принципів і методів загальної кодифікації дозволить створити фундаментальні нормативні акти, які усунуть дублювання та колізії у законодавстві. Приватна (наукова) кодифікація, характерна для США та міжнародного права, має значний потенціал у створенні рекомендаційних модельних актів, що можуть бути основою для офіційної законотворчості. Україна може адаптувати цей досвід, залучивши наукові установи, експертів і професійні організації до розробки модельних кодексів. Це сприятиме врахуванню як теоретичних, так і практичних сторін правового регулювання, а також підвищенню якості національного законодавства. Зроблено висновок, що досвід США щодо участі органів місцевого самоврядування, міжурядових і міждержавних організацій у кодифікаційній діяльності також є корисним для України, зокрема в контексті реалізації реформи децентралізації. Прийняття муніципальних кодексів дозволить органам місцевого самоврядування ефективніше врегульовувати суспільні відносини на місцевому рівні. Міжгалузеву кодифікацію визначено як перспективний напрям розвитку національного законодавства, здатний забезпечити врегулювання комплексних правовідносин. Включення до міжгалузевих кодексів норм вітчизняного права, положень актів ЄС та міжнародного права сприятиме гармонізації законодавства України з європейськими стандартами, підвищенню його ефективності у контексті євроінтеграції та усуненню правових колізій національного, європейського та міжнародного рівнів. Дата реєстрації 2025-08-12 Додано в НРАТ 2025-08-12 Закрити