Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003413, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Сучасний театр в умовах розвитку інтернет-простору Здобувач Хвостова Таісія Вячеславівна, Керівник Пилипів Вікторія Володимирівна Опонент Станіславська Катерина Ігорівна Опонент Гоцалюк Алла Анатоліївна Опонент Стрельчук Вікторія Олександрівна Рецензент Мельник Мирослава Миколаївна Опис Дисертацію присвячено виявленню особливостей сучасної театральної культури в умовах розвитку інтернет-простору. Проаналізовано специфіку взаємодії театру та цифрового середовища в контексті трансформацій, зумовлених особливостями цифрового суспільства. Охарактеризовано провідні тенденції розвитку театральної культури в мережі Інтернет, а також визначено зміни ролі глядача у сучасному театрі в контексті просторової специфіки цифрової вистави. Досліджено феномен цифрового театру, виокремлено його ключові характеристики та відмінності від онлайн-театру. З’ясовано особливості репрезентації сучасного українського театру в інтернет-просторі (на основі аналізу офіційних вебсайтів та акаунтів у соціальних мережах) і виявлено їх вплив на розвиток національної театральної культури. Проаналізовано роль цифрових засобів репрезентації сучасного театру у формуванні й посиленні культурної самоідентифікації українців. Розглянуто процес платформізації українського театру кінця 2010-х – першої половини 2020-х років у контексті загальної медіатизації суспільства. Констатовано, що інтернет-простір є складником сучасної культурної комунікації, у межах якої цифрові технології створюють можливості для нових форматів взаємодії між театром і глядачем. Інтернет виступає не лише каналом трансляції театрального контенту, а й інноваційним простором для його створення та презентації, формуючи актуальні моделі культурної взаємодії. З’ясовано, що сучасна культурна ситуація характеризується активним упровадженням цифрових технологій у театральну практику задля подолання комунікаційних бар’єрів між мистецтвом і глядачем. Підкреслено, що театральна культура є складовою художньої сфери суспільного життя, яка реалізується через створення, поширення та сприйняття духовних цінностей у межах театральної постановки. Змістовий рівень театральної культури в інтернет-просторі представлений новими формами театральних вистав, що реалізуються засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Натомість функціональний рівень театральної інфраструктури охоплює цифрову базу театру, інформаційні інтернет-ресурси та соціальні медіа, орієнтовані на висвітлення театральних подій. Сучасний театр не замикається в межах художнього простору, а отримує унікальну репрезентацію у всесвітній мережі Інтернет завдяки своїй головній особливості – знаходженню одночасно у двох просторах (фізичному та віртуальному). Інтернет-простір забезпечує актуалізацію міфологічного рівня світовідчуття для глядача, надаючи йому можливість бути не лише спостерігачем, а й учасником театральної дії, виконуючи обидві ролі водночас. Інтернет-форуми та сучасні протоколи HTML сприяють поєднанню функцій автора й інтерпретатора, творця і споживача. Важливою особливістю є можливість спостерігати театральні події в реальному часі, що посилює ефект присутності. Отже, у віртуальному просторі глядач стає співучасником, що повертає його до універсалістського переживання партиципації. Виявлено, що онлайн-театр є новим проявом традиційного театру, який передбачає сценічний показ вистави із паралельною зйомкою у цифровій якості для трансляції онлайн. Така форма дозволяє значно розширити кількість глядачів, зокрема охопити молодіжну аудиторію, й утверджується як повноцінний елемент сучасної театральної екосистеми. Цифровий або кібертеатр, натомість, постає як окремий різновид театру, що поєднує живу акторську гру та інноваційні комп’ютерні технології з елементами інтерактивності. Незважаючи на те, що значна частина вистав цифрового театру створюється для показу у форматі реального часу, у віртуальному просторі вони часто архівуються у вигляді записів. Оскільки вистави онлайн-театру є медіатизованими, (тобто створеними як традиційні вистави, але адаптованими до цифрового носія для онлайн-репрезентації), їх можна трактувати як один із напрямів цифрового театру. Дослідження виявило, що використання інтернет-простору як середовища популяризації сучасного українського театру сприяє: посиленню інтересу до творчості конкретних режисерів й акторів; позитивному впливу на культурну самоідентифікацію (використання культурних символів, що зрозумілі та впізнавані представниками українського суспільства, з метою їх переосмислення і наповнення новими цінностями), посиленню патріотичних почуттів, що є надзвичайно важливим аспектом на сучасному етапі, в умовах російсько-української війни. Ключові слова: сучасний театр, театральна культура, інтернет-простір, інтернет-культура, цифровий театр, онлайн-театр, комунікація «актор-глядач», цифрове суспільство, вебсайти, соціальні мережі, стримінг. Дата реєстрації 2025-08-12 Додано в НРАТ 2025-08-12 Закрити