Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003427, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

11-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Запобігання крадіжкам в Україні

Здобувач

Комплєктова Тетяна Олександрівна,

Керівник Назимко Єгор Сергійович
Опонент Волошанівська Тетяна Володимирівна
Опонент Тичина Дмитро Михайлович
Рецензент Семенишина-Фіголь Богдана Миколаївна
Рецензент Данилевська Юлія Олександрівна

Опис

У дисертації проаналізовано стан кримінально-правового та кримінологічного забезпечення запобігання кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 185 КК України після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. У роботі виявлено та обґрунтовано сукупність нових для наук кримінально-правового циклу положень, висновків та рекомендацій, скерованих на удосконалення кримінально-правової політики та кримінологічної практики в частині запобігання крадіжкам. Визначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України передбачає наявність традиційного для кримінального права матеріального складу, який передбачає наявність об’єкта – суспільні відносини у сфері забезпечення захисту права власності; предмета – майна, в окремих випадках – майнових та речових прав тощо; зрозумілої форми реалізації об’єктивної сторони – заволодіння чужим майном у таємний спосіб та наявність низки кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак; загального суб’єкта – фізичної осудної особи, який виповнилось 14 років; а також суб’єктивної сторони – наявності умисної форми вини, а також корисливого мотиву та мети, які, хоча і не визначені у диспозиції ч. 1 ст. 185 КК України, проте, виходячи із судової практики, мають обов’язково враховуватись під час кваліфікації кримінального правопорушення та обрання виду, а також розміру покарання. Визначено, що у кримінологічній науці на сьогодні майже відсутня стала позиція або концепція щодо можливості та доцільності виокремлення у специфічну категорію структури особи кримінального правопорушника, який вчиняє кримінальний проступок. Одночасно із цим правопорушник, який вчиняє проступок та правопорушник, який вчиняє злочин, як мінімум, відрізняються за ступенем суспільної небезпечності, що вже свідчить про потребу у диференціації їх ознак. Констатовано, що до кримінологічних ознак особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення, передбачені ст. 185 КК України можна віднести такі: чоловік (83 %), віком 29-39 років (42,3 %) із базовою середньою освітою (80,5 %), працездатний, але такий, що не працює та не навчається (90 %); раніше вчиняв кримінальні правопорушення (21,6 %); має судимість (15,2 %). В окремих випадках кримінальний правопорушник знаходився у стані алкогольного сп’яніння, вчинив діяння у складі організованої групи/злочинної організації. Доведено, що під загальносоціальним запобіганням кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 185 КК України доцільно розуміти сукупність заходів, скерованих на вирішення проблем загальнодержавного характеру, які сприяють/зумовлюють вчинення суспільно небезпечних діянь. Основними загальносоціальними заходами варто вважати: запровадження програм сприяння розвитку малого та середнього бізнесу; підвищення ефективності програм соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема шляхом фінансування процесу отримання ними актуальних професій. Відзначено, що провідна роль у реалізації заходів спеціально-кримінологічного запобігання належить правоохоронним органам. Вказане зумовлене тим, що саме на правоохоронні органи покладено завдання із здійснення превентивного та посткримінального впливу на осіб, які є схильними до кримінально протиправної поведінки або вже мають досвід кримінально протиправної діяльності. Фактично будь-які заходи запобігання спрямовані або на усунення детермінант (що, як правило, здійснюється на загальносоціальному рівні), або на виправлення кримінального правопорушника (на рівні спеціально-кримінологічного та індивідуально-профілактичного запобігання). Основними організаційно-тактичними заходами, спрямованими на запобігання кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 185 КК України визначено: 1) виявлення осіб, схильних до вчинення корисливих суспільно небезпечних діянь. Це не завжди можуть бути кримінальні правопорушники, які вчиняли суспільно небезпечні діяння проти власності. До такої категорії мають відноситись ті, що вчинили адміністративні делікти (наприклад, дрібні крадіжки), особи, схильні до зловживання алкогольними напоями та наркотичними засобами, а також ті, що безпосередньо мають судимість (особливо – рецидивісти); 2) створення/удосконалення методик розслідування кримінальних правопорушень проти власності; 3) удосконалення порядку здійснення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій; 4) здійснення віктимологічнх заходів, метою яких є робота із жертвами кримінальних правопорушень, а також тими особами, що мають підвищений індекс віктимності.

Дата реєстрації

2025-08-13

Додано в НРАТ

2025-08-13