Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003447, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 053, Психологія

Дата захисту

15-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Психологічні особливості розвитку мисленнєвих операцій молодших школярів на інтегрованих заняттях в закладах позашкільної освіти

Здобувач

Закаблуковська Ольга Олександрівна,

Керівник Лупійко Людмила Василівна
Опонент Столяренко Ольга Борисівна
Опонент Яновська Тамара Анатоліївна
Опонент Вінс Вікторія Анатоліївна
Рецензент Митник Олександр Якович

Опис

Дисертація присвячена теоретико-емпіричному дослідженню особливостей розвитку мисленнєвих операцій учнів молодшого шкільного віку на інтегрованих заняттях в закладах позашкільної освіти. Мисленнєві операції є фундаментальною складовою пізнавальної діяльності людини. У процесі онтогенетичного розвитку вони виступають базовими механізмами, що забезпечують формування вмінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, абстрагувати та конкретизувати знання. У контексті розвитку дитини молодшого шкільного віку саме ці операції відіграють вирішальну роль у становленні не лише навчальної компетентності, але й особистісної зрілості. Успішне засвоєння навчального матеріалу залежить від здатності учнів розуміти досліджувані об’єкти та явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти закономірності та критично осмислювати інформацію. Це можливо лише за умов активного функціонування операцій мислення. У такому випадку, когнітивна діяльність молодшого школяра стає структурованою, осмисленою та продуктивною. Перший розділ дисертаційного дослідження присвячений ґрунтовному теоретичному аналізу наукової літератури з проблеми розвитку мислення загалом та мисленнєвих операцій зокрема. У ньому охоплено основні теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності мислення як психологічного феномену та структурних елементів, що забезпечують його функціонування. У межах розділу розкрито різноманітні теоретичні погляди на природу мисленнєвих операцій, як основних механізмів переробки інформації. Особливу увагу приділено таким поняттям, як: мислення, мисленнєві операції, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація. Зазначено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом, упродовж якого закладаються основи світогляду, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки та взаємодії з соціальним середовищем. Саме у цей період мислення починає активно впливати на особистісну сферу, зокрема на розвиток таких якостей як відповідальність, самостійність, здатність до самоаналізу та рефлексії. Обґрунтовано, що результати однієї мисленнєві операції виступають основою для запуску наступної операції, створюючи своєрідний когнітивний цикл, в якому кожна наступна операція збагачується й вдосконалюється на основі попередньої. Тобто, мисленнєвий процес молодшого школяра розгортається не як ізольовані дії, а як взаємопов’язана система, де кожен крок виконує подвійну функцію: завершення попереднього і підготовку до наступного мисленнєвого процесу. У дослідженні зазначено, що окрім закладів загальної середньої освіти, які функціонують відповідно до державної навчальної програми, важливе місце в освітньому процесі посідають також заклади позашкільної освіти. Вони виконують важливу роль у гармонійному та всебічному розвитку молодших школярів, сприяючи поглибленню знань та формуванню ключових компетентностей. Представлено інтегровані заняття у закладах позашкільної освіти як розширена платформа розвитку мисленнєвих операцій молодших школярів. Розроблено авторську модель розвитку мисленнєвих операцій молодших школярів у закладах позашкільної освіти. Модель ґрунтується на когнітивному підході та передбачає, що розвиток мисленнєвих операцій молодших школярів відбувається у процесі інтегрованого навчання. Цей розвиток характеризується динамічними змінами у взаємодії таких когнітивних компонентів, як сенсомоторний, мнемічний, мисленнєвий, мовленнєвий та імажінативний. Інтегровані заняття сприяють активізації пізнавальних процесів та забезпечують ефективність засвоєння знань та їх застосування в різних ситуаціях. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження рівнів розвитку мисленнєввих операцій учнів молодшого шкільного віку на основі кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. У ході констатувального експерименту обґрунтовано критерії (розділення об’єктів і явищ на частини та структурні елементи; об’єднання розрізнених частин у єдину, цілісну систему; встановлення подібностей та відмінностей між об’єктами та явищами; виділення спільних властивостей об’єктів та явищ, які є основою для узагальнення; виділення загальних рис і властивостей об’єктів і явищ та абстрагування від несуттєвих деталей; перехід від загального до конкретного уявлення про об’єкт чи явище), рівні (високий, середній, низький) та показники розвитку мисленнєвих операцій молодших школярів. У процесі емпіричного дослідження підтверджено взаємозв’язок між мисленнєвими операціями, що виявляється у їхній взаємозалежності. Зокрема, результати кореляційного аналізу Пірсона підтвердили, що розвиток однієї мисленнєвої операції створює умови для формування інших. У межах емпіричного дослідження представлено результати анкетування педагогів, які проводились з метою з’ясування їхньої думки щодо доцільності та ефективності впровадження інтегрованих занять у практику роботи з молодшими школярами.

Додано в НРАТ

2025-08-14