Search academic texts

Registration Number

0825U003450, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Date

popup.evolution

o

Title

Public administration in emergency situations

Author

Dmytro Kaschenko,

popup.head Larysa Velychko
popup.opponent Dina Tereshchenko
popup.opponent Hanna Honcharenko
popup.review Viacheslav Dziundziuk
popup.review Natalya Stativka

Description

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню публічного управління в умовах надзвичайних ситуацій, що набуває особливої актуальності для України через безпрецедентні виклики останнього десятиліття – від пандемії COVID-19 до повномасштабної військової агресії. Зростання частоти та масштабності надзвичайних ситуацій різного характеру зумовлює необхідність розробки ефективних механізмів управління в екстремальних умовах для забезпечення національної безпеки та соціальної стабільності. У роботі здійснено системний аналіз теоретико-методологічних засад публічного управління в умовах надзвичайних ситуацій, визначено його як специфічний тип управлінської діяльності, спрямований на прогнозування, попередження та ліквідацію кризових ситуацій. Виявлено ключові ознаки: цільова орієнтація на подолання криз, функціонування в умовах невизначеності, необхідність гнучкої адаптації, інтенсивна міжвідомча координація, підвищена відповідальність керівників, широке використання інформаційних технологій. Методологічну основу дослідження становить поєднання системного, синергетичного та ситуаційного підходів. Запропоновано багатовимірну систему критеріїв оцінки ефективності, структуровану за етапами антикризового циклу, що включає як кількісні показники (час реагування, обсяг ресурсів, масштаб збитків), так і якісні характеристики (якість рішень, рівень координації, адаптивність). Аналіз єдиної державної системи цивільного захисту України виявив сильні сторони (здатність швидко мобілізувати ресурси, оперативно проводити рятувальні роботи) та проблемні аспекти (недосконалість стратегічного планування, слабкість міжвідомчої координації, обмеженість фінансових ресурсів, недоліки у довгостроковому плануванні відновлення). Дослідження нормативно-правових засад виявило складну багаторівневу систему правових актів, яка потребує систематизації, усунення суперечностей та приведення у відповідність до міжнародних стандартів. Проаналізовано роль міжнародних договорів у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, що створюють правові засади для міжнародного співробітництва. На основі порівняльного аналізу зарубіжного досвіду виявлено спільні риси ефективних систем: чіткий розподіл повноважень, налагоджена координація, залучення громадськості та приватного сектору, акцент на превенції, використання сучасних технологій, інтеграція в систему національної безпеки. Детально проаналізовано досвід ЄС, США та Японії. Обґрунтовано ключові напрями адаптації зарубіжного досвіду з урахуванням специфіки України: розбудова системи міжвідомчої координації, розвиток механізмів залучення громадськості, впровадження сучасних технологій управління ризиками, вдосконалення системи підготовки персоналу. Значну увагу приділено обґрунтуванню механізмів впровадження ризик-орієнтованого підходу, який включає систематичну ідентифікацію та оцінку ризиків, розвиток системи раннього попередження, формування культури безпеки, трансформацію організаційної структури. Доведено важливість розвитку державно-приватного партнерства для мобілізації додаткових ресурсів у сферах розвитку інфраструктури цивільного захисту, впровадження інновацій, формування культури безпеки. Ключовим результатом стала розробка інтегративної моделі вдосконалення публічного управління, що поєднує стратегічні напрями (державна стратегія, інтеграція в систему національної безпеки, ризик-орієнтований підхід, державно-приватне партнерство, інноваційні технології) та практичні заходи (оптимізація законодавства, модернізація інституційної структури, вдосконалення координації, покращення ресурсного забезпечення, підвищення компетентності кадрів).

popup.nrat_date

2025-08-14