Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003483, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Евфемізми та дисфемізми масмедійного дискурсу в українській, англійській і польській мовах: прагмалінгвістичний аспект Здобувач Балаж Валентина Олегівна, Керівник Куранова Світлана Іванівна Опонент Пальчевська Олександра Святославівна Опонент Голубовська Ірина Олександрівна Рецензент Близнюк Катерина Ростиславівна Рецензент Кобченко Наталя Віталіївна Опис Балаж В. О. Евфемізми та дисфемізми масмедійного дискурсу в українській, англійській і польській мовах: прагмалінгвістичний аспект. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі «03 Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія». — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2025. У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний прагмалінгвістичний аналіз евфемізмів і дисфемізмів у масмедійних текстах української, англійської та польської мов. Метою роботи є виявлення особливостей функціювання зазначених одиниць у медіадискурсі як інструментів впливу на реципієнта, формування оцінних інтерпретацій і маніпулювання громадською думкою. Актуальність теми зумовлена домінантною роллю масмедіа у процесах конструювання соціальної реальности, поширенням стратегій евфемізації та дисфемізації. Методологійну основу становлять загальнонаукові методи (аналіз, синтез, класифікація, індукція, кількісні підрахунки) та спеціальні лінгвістичні методи — дискурс-аналіз із елементами прагматичного аналізу, критичний дискурс-аналіз, компонентний і зіставний аналіз. Джерельну базу становить вибірка текстів за 2014–2024 роки — понад 2000 у кожному з інтернет-видань: BBC News Україна, BBC, Gazeta Wyborcza. У роботі доведено, що евфемізми й дисфемізми є дискурсивними одиницями, значення яких формується в межах конкретної комунікативної ситуації, відповідно до інтенцій мовця, прагматичної настанови й соціокультурного контексту. Евфемізація спрямована на пом’якшення комунікативних ефектів і узгоджується з принципами мовленнєвого етикету, тоді як дисфемізація слугує засобом емоційного загострення повідомлення, порушення принципів ввічливости й кооперації та акцентування конфліктних аспектів дійсности. Особливу увагу приділено метафоричним і пресупозиційним механізмам, що зумовлюють імплікацію значень і формування прихованих змістів. Евфемістичні метафори створюють ефект природности або невідворотности подій, тоді як дисфемістичні формують негативні асоціативні ряди. Пресупозиції, закладені в евфемістичних конструкціях, дають змогу нівелювати негативні аспекти реальности, а в дисфемістичних — формують упереджене сприйняття інформації. Розділ, присвячений аналізу номінацій війни 2014–2024 рр., засвідчує, що мова масмедіа зазнає трансформації відповідно до політичного контексту та стратегій інформаційного впливу. У перші роки конфлікту переважали евфемістичні позначення, що знижували емоційне напруження та сприяли створенню дипломатично прийнятного дискурсу. Із початком повномасштабного вторгнення 2022 року фіксуємо уживання позначеть «війна», «агресія», що вказують на чітке ідентифікування агресора й активізацію мобілізаційного потенціалу дискурсу. Порівняльний аналіз дозволив виявити типологічні відмінності в реалізації стратегій евфемізації й дисфемізації в українському, англійському та польському медіапросторі. Український дискурс виявляє гнучкість, активне творення нових евфемістичних одиниць і запозичення концептів; британський дискурс характеризує системність евфемізації, орієнтованої на політичну коректність і нейтралізацію чутливих тем; польський — демонструє експресивність дисфемістичних номінацій і використання релігійно-культурних евфемізмів у політичному контексті. Уперше в науковому обігу представлено класифікацію евфемізмів і дисфемізмів за стратегіями й запропоновано нові підходи до аналізу вторинних номінацій у медіадискурсі. Практичне значення праці полягає в можливості застосування її результатів у викладанні лінгвістичної прагматики, актуальних питань сучасної лінгвістики, теорії мовної комунікації, перекладознавства, журналістики й медіаграмотности. Отримані результати можуть бути використані для підготовки лінгвістів, журналістів, піарників, фахівців зі стратегічних комунікацій. Ключові слова: евфемізм, дисфемізм, лінгвістична прагматика, імплікатура, стратегія, медіадискурс, дискурсивна практика, мовна картина світу, концепт, метафора, зіставлення, українська мова, англійська мова, польська мова. Дата реєстрації 2025-08-18 Додано в НРАТ 2025-08-18 Закрити