Реєстраційний номер
0825U003500, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-09-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Творчо-організаційні особливості функціонування українського театру в часі війни 2014–2024 років.
Здобувач
Бенюк Богдан-Гордій Богданович,
Керівник Корнієнко Владислав Вікторович
Опонент Бучма-Бернацька Ольга Євгеніївна
Опонент Підлипська Аліна Миколаївна
Рецензент Ангелова Ангеліна Олегівна
Рецензент Владимирова Наталія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого
Опис
АНОТАЦІЯ
2 Бенюк Б.-Г. Б. Творчо-організаційні особливості функціонування українського театру в часі війни 2014–2024 років. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво». – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2025. Актуальність дисертації зумовлен важливістю дослідження творчо-організаційних процесів в українському театрі в часі російськоукраїнської війни 2014–2024 років задля виявлення особливостей його функціонування у цей період, запобігання регресуванню та прогнозування шляхів розвитку сценічного мистецтва, підтримки наукового дискурсу, усвідомлення ролі сучасних організаційних та мистецьких процесів у культурному континуумі та ін. Мета – виявити творчо-організаційні особливості функціонування українського театру в часі російсько-української війни 2014–2024 рр. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що у ньому вперше предметом самостійного розгляду стали новітні творчо-організаційні процеси в українському театрі в часі війни 2014–2024 років; запропоновано періодизацію обраного для дослідження періоду, де виокремлено три етапи, детерміновані історико-політичними та соціальними подіями: 2014 – 11 березня 2020 р., 12 березня 2020 р. – 23 лютого 2022 р., від 24 лютого 2022 до сьогодні; проаналізовано проєктну діяльність у сфері театрального мистецтва та роль у ній Українського культурного фонду; виявлено специфіку процесів релокації в українському театральному просторі, спільні та відмінні риси із процесами переміщення українських театрів у Другій світовій війні; доведено орієнтування репертуару сучасного українського театру в часі війни на відтворення 3 національних, європейських та загальнолюдських цінностей; введено до наукового обігу нові матеріали, що доповнюють панораму функціонування театру в Україні 2014–2024 років; набули подальшого розвитку аналіз сучасного наукового та публіцистичного театрального дискурсу з проблем функціонування українського театру в часі російсько-української війни; характеристика деколонізаційних процесів в українському театрі в культурологічній оптиці; виявлення особливостей сучасних режисерських підходів до постановочного процесу. Результати дослідження. Ґрунтуючись на історіографічному аналізі, можна стверджувати про активізацію в останні роки міждисциплінарних досліджень з проблем українського театру, вихід за межі вузькофахової проблематики історії, теорії та практики сценічного мистецтва, що сьогодні входить не лише до мистецтвознавчого, а й культурологічного, філософського, психологічного та інших дискурсів і свідчить про відбиття загальносвітових тенденцій «розгерметизації» гуманітарних дисциплін.
Доволі умовно історіографічний корпус дисертації можна диференціювати за групами: фундаментальні праці, що складають методологічне підґрунтя дослідження творчо-організаційних процесів у театрі (І. Безгін, О. Клековкін, А. Лягущенко та ін.); наукові публікації теоретиків та практиків театральної справи, де проаналізовано різні аспекти функціонування українського театру в часі російсько-української війни (Ю. Бентя, О. Бондарева, С. Васильєв, Г. Веселовська, А. Лягущенко, І. Чужинова, К. Юдова-Романова та ін.); публіцистичні матеріали у науково-популярних журналах театральної тематики (суспільно політичних масмедіа, на спеціалізованих інформаційних сайтах, у блогах про театральне життя України та ін.). Сучасний науковий дискурс українського театру в часі російськоукраїнської війни від 2014 року знаходиться у стадії формування, налічує незначну, порівняно з публіцистичним, кількість праць. Одночасно масмедійні платформи (газети, журнали, сайти та ін.) стали майданчиками 4 для оприлюднення рецензій та наукових аналітичних матеріалів провідних театрознавців (Г. Веселовська, А. Гайшенець та ін.), що свідчить про позитивні тенденції розширення меж театрознавства, пожвавлення та популяризацію театральної критики. Проаналізувавши перебіг подій у театральній сфері України під час російсько-української війни (від 2014 року), запропоновано періодизацію: 2014 – 11 березня 2020 рр. – процеси релокації митців та театрів, пожвавлення євроінтеграційних процесів та міжнародного співробітництва у театральній сфері загалом, актуалізація національно-патріотичної тематики через репертуарну політику, активізація новітніх театральних жанрів (документальний театр, VR-театр, імерсивний театр) та ін., що детерміновано подіями Євромайдану та російсько-української війни на сході України (АТО, згодом ООС);
Дата реєстрації
2025-08-20
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-20 / 2026-07-01
