Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003503, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Еколого-генетична мінливість пшениці озимої при дії епімутагену з поліфункціональною групою Здобувач Бейко Володимир Сергійович, Керівник Назаренко Микола Миколайович Опонент Москалець Тетяна Захарівна Опонент Марченко Тетяна Юріївна Рецензент Ноздріна Наталія Леонідівна Рецензент Шевченко Олександра Олександрівна Опис У дисертаційному дослідженні показано можливості створення продуктивних та якісних агроценозів пшениці озимої за умови застосування епімутагену з поліфункціональною групою Тритон 305Х. Висвітлено проблематику пошуку нових джерел індукції штучного біорізноманіття для сучасних сортів пшениці озимої, створення нового цінного вихідного матеріалу. Метою роботи було виявити особливості дії епімутагенних чинників з поліфункціональною групою для створення стабільних продуктивних та якісних агроценозів пшениці озимої з необхідним рівнем якості зерна. У своїй дії як екогенетичний чинник ТХ-305 показав наявність вагомого ефекту значної віддаленої загибелі для всіх сортів, але доведено, що деякі генотипи за його дії демонструють повністю летальні наслідки. Виживання після зимового періоду є диференціювальним фактором для класифікації сортів за придатністю до застосування цього епімутагену. Надійним новим показником для моніторингу депресивних ефектів у першому поколінні можна вважати концентрацію цукрів у вузлі кущення протягом зимового періоду. Динаміка зміни цього показника відтворює не лише зимостійкість, але й негативний фізіологічний ефект дії епімутагену. Дослідження показника фотосинтетичної активності у критичній фазі колосіння для популяції першого покоління показало, що цей показник надійно ідентифікує вплив повної концентрації епімутагену, але залежить від вихідного матеріалу у своїй мінливості. Загалом застосовані в ході дослідження концентрації можна класифікувати таким чином: ТХ-305 0,01 % та 0,05 % – як помірні; ТХ-305 0,1 % та 0,5 % – як високі з переходом до напівлетальних у кожному випадку, у деяких варіантах залежно від генотипу вихідного матеріалу можливі також повністю летальні наслідки застосування через численні негативні фізіологічні ефекти. Зниження життєздатності та зростання стерильності за дії ТХ-305 може мати переривчастий характер, з піковими спадами по досягненню критичних значень залежно від особливостей побудови геному вихідного матеріалу. Деякі сорти (Courtot, Lyrik, частково Flamenko) здатні проявляти дуже високий рівень чутливості до дії відповідного чинника, у результаті чого їхня плодючість та можливість отримання відповідної кількості рослинного матеріалу суттєво знижується, а перспектива використання цього вихідного матеріалу з позиції епігенетичної мінливості стає сумнівною. Загальна частота цитогенетичної активності для будь-якого вихідного матеріалу суттєво збільшувалася зі збільшенням концентрації епігенетичного чинника, але ця залежність могла порушуватись для деяких сортів (Altigo, частково Подолянка) та не мала абсолютного характеру. Цитогенетична активність є надійним моніторингом факту дії, але не відтворює різницю за впливом щодо життєздатності, тому не можна лише за цим методом аналізу ідентифікувати однозначно неперспективний матеріал. Параметри фертильності пилку, загальної частота хромосомних перебудов, наявність фрагментів і подвійних фрагментів були ключовими моментами для аналізу впливу концентрації, у той час як наявність інших типів перебудов та клітин з множинними абераціями, частково частота мостів були модельними для вихідного матеріалу та суттєво залежали від генотипу суб’єкта дії епігенетичного чинника. Переважно дія епімутагенного чинника ТХ-305 виявляється у виникненні менш різких змін та індукції невеликої, але регулярної кількості форм. До спадкових змін регулярного характеру з високою відносною частотою належать високо- та низькостеблові форми, зміни із слабкою та відсутністю воскової поволоки, довгим колосом, великим колосом (лише у сортів Співанка та Altigo), за строками стиглості, особливо за вищих концентрацій 0,1 та 0,5 %, але дія погіршується через вагому кількість стерильних форм. Ймовірність виникнення продуктивних форм низька, але регулярна. Рекомендується використовувати епімутаген у концентраціях 0,1 % та 0,5 %, оскільки саме ці варіанти виявляють максимальну ефективність у створенні цінних селекційних форм. Більш помірні концентрації (менше 0,1 %) показали меншу ефективність, що робить їх менш доцільними для цілей селекції. Агент може бути успішним в індукції ранньостиглих низькорослих форм з довгим колосом, поліпшеними порівняно з вихідною формою врожайними якостями, показниками вмісту білка та цінних компонентів запасних білків пшениці. Як вихідний матеріал варто використовувати сорти Співанка, Altigo, Flamenko. Виділено шість продуктивних форм, з яких особливу увагу привертають лінія 30 (сорт Співанка, ТХ-305 0,5%), яка є високопродуктивною, лінія 211 (сорт Altigo, ТХ-305 0,5%) та лінія 212 (сорт Flamenko, ТХ-305 0,1%), які є джерелами білка високої якості й мають задовільну врожайність. Ці лінії можуть стати основою для селекційних програм, що орієнтовані на поліпшення якості зерна та врожайності в умовах екологічної нестабільності. Ключові слова: пшениця м’яка озима, екогенетичний чинник, агроценоз, Тритон Х305, спадкова мінливість, епімутаген. Дата реєстрації 2025-08-20 Додано в НРАТ 2025-08-20 Закрити