Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003506, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-10-2025 Статус Захищена Назва роботи Господарсько-правове регулювання застосування альтернативних джерел енергії сонця та вітру Здобувач Шендер Тетяна Юріївна, Керівник Єремєєва Наталія Валеріївна Опонент Добровольська Володимира Володимирівна Опонент Поєдинок Валерія Вікторівна Рецензент Джабраілов Руслан Аятшахович Рецензент Сошников Антон Олександрович Опис Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 Право за спеціальністю 081 Право. Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України», Київ, 2025. Дисертацію присвячено дослідженню господарсько-правового регулювання альтернативної енергетики в Україні, з урахуванням потреб забезпечення енергетичної безпеки в умовах воєнного стану, розвитку децентралізованих систем енергопостачання, а також курсу на євроінтеграцію та адаптацію законодавства до вимог acquis ЄС. Основну увагу зосереджено на аналізі правової природи відносин у сфері виробництва, передачі, зберігання, постачання та споживання енергії з відновлюваних джерел, правовому статусі учасників, механізмах стимулювання, тарифному регулюванні та інституційній структурі регуляторного впливу. Обґрунтовано класифікацію джерел енергії за критерієм відновлюваності, згідно з якою альтернативні джерела визначено як загальну категорію, що охоплює як відновлювані (природного походження), так і вторинні (технологічного походження) ресурси. Відновлювані та невідновлювані джерела при цьому розглядаються як протилежні за властивістю відновлюваності. Такий підхід усуває термінологічну розмитість у чинному законодавстві та дозволяє створити чіткіші правила для регулювання правового статусу суб’єктів енергетичного ринку. Визначено, що правовідносини у сфері використання альтернативних джерел енергії мають комплексну правову природу, яка поєднує елементи господарського, адміністративного, фінансового та екологічного права. Така модель дозволяє розмежувати функції відповідних органів, уніфікувати інструменти регуляторного впливу (дозволи, тарифи, стимули, санкції) та закласти основу для узгодженого підходу до формування і реалізації державної політики в енергетичному секторі. Розроблено теоретичну модель стимулюючих правовідносин, у межах якої зміст стимулювання полягає в юридично оформленому впливі держави та інших суб’єктів публічного управління на поведінку господарюючих суб’єктів з метою розвитку відновлюваної енергетики. Запропоновано класифікацію таких правовідносин за типами механізмів: господарські (допуск до ринку, підтримка через договірні моделі), інституційні (участь у публічних механізмах підтримки, таких як гарантований покупець або державно-приватне партнерство), тарифні (фіксовані тарифи, премії, диспетчерський пріоритет). Обґрунтовано, що така систематизація забезпечує більш ефективне правове регулювання стимулювання, з урахуванням ринкових умов і стратегічних цілей. Запропоновано визначення поняття функціонально-правового забезпечення альтернативної енергетики як системи механізмів, що реалізуються через повноваження та взаємодію учасників правовідносин у сфері виробництва, розподілу, транспортування, споживання та зберігання енергії з ВДЕ. Такий підхід дозволяє врахувати специфіку цифровізації, потребу у гнучкості управлінських рішень в умовах воєнного стану та зростаюче значення локальних систем енергопостачання. Особливу увагу приділено зміні функціональної ролі альтернативної енергетики в умовах війни. Встановлено, що відновлювані джерела дедалі більше використовуються не лише для зменшення викидів, а як засіб підтримання працездатності об’єктів критичної інфраструктури за умов перебоїв у централізованому енергопостачанні. Це зумовлює потребу у відповідному коригуванні пріоритетів державної політики та правових підходів до підтримки децентралізованої генерації. Запропоновано модель використання альтернативних джерел у теплопостачанні, яка враховує зростання ризиків для централізованих систем та необхідність їх модернізації. Доведено доцільність впровадження спеціального тарифного регулювання для виробництва теплової енергії з біомаси, біогазу, геотермальних ресурсів, теплових насосів. Уточнено коло суб’єктів у сфері альтернативної енергетики. Поряд із підприємствами-виробниками, обґрунтовано включення до цього кола органів державної влади, місцевого самоврядування, регуляторів, фінансових установ, операторів систем передачі і розподілу. Таке розуміння дає змогу послідовно визначати функції та відповідальність кожного учасника процесу. Досліджено правову природу децентралізованої генерації як окремого сегмента ринку, з акцентом на інституційне оформлення таких механізмів, як енергетичні кооперативи, Smart Grid, Net Metering. Встановлено, що їх нормативне визнання підвищує стабільність енергопостачання в умовах кризи та сприяє енергетичній автономності громад. Проведено аналіз чинної практики тарифного регулювання у сфері теплової генерації з ВДЕ. Критично оцінено використання коефіцієнта «0,9» та обґрунтовано необхідність впровадження повноцінного «зеленого тарифу» або механізмів компенсації витрат для теплової енергії з альтернативних джерел. Дата реєстрації 2025-08-20 Додано в НРАТ 2025-08-20 Закрити