Реєстраційний номер
0825U003548, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Живопис Тетяни Яблонської 1990–2005 років: творчий метод та особливості образно-пластичної мови
Здобувач
Москвітін Роман Володимирович, Доктор філософії
Керівник Селівачов Михайло Романович
Опонент Юр Марина Володимирівна
Опонент Бабунич Юлія Ігорівна
Рецензент Денисюк Ольга Юріївна
Рецензент Солярська-Комарчук Ірина Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Опис
Москвітін Р. В. Живопис Тетяни Яблонської 1990–2005 років: творчий метод та особливості образно-пластичної мови – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2025.
Наукову працю присвячено комплексному висвітленню творчості Тетяни Яблонської 1990–2005 рр. Метою дослідження є виявлення специфіки живопису художниці того часу крізь призму її творчого методу і особливостей образно-пластичної мови.
Актуальність дослідження зумовлено переосмисленням творчої спадщини Т. Яблонської 1990–2005 рр. як окремого художнього явища, аналіз якого потребує застосування іншої парадигми, ніж вивчення її творчості раданського періоду. Зміни стану здоров’я мисткині – на початку й наприкінці 1990-х рр. – стали істотними чинниками трансформації її творчого методу.
У першому розділі дисертації проаналізовано стан наукового опрацювання теми, сформовано джерельну базу, визначено методологічний інструментарій і теоретичний фундамент роботи. Виявлено, що у більшості публікацій мистецький шлях Т. Яблонської висвітлено переважно в загальному контексті, увагу зосереджено на творчості радянського періоду. Зважаючи на різнобічність і значний обсяг художнього доробку мисткині, підходи до його вивчення іноді вимушено обмежують оглядовими характеристиками творчості та фокусуванням уваги на найбільш знакових полотнах.
Другий розділ присвячено розкриттю специфіки творчого методу Т. Яблонської 1990–2005 рр. Виокремлено комплекс чинників його трансформації – біографічних, світоглядних й мистецьких; простежено взаємозв’язок між ними. Схарактеризовано модель відображення реального світу у творах 1990–2005 рр.: залишаючись у межах фігуративного живопису, вона прагнула до поетичного узагальнення натури, зосереджувалася на витонченому синтезі зображення і вираження. Увагу приділено специфіці виокремлення мисткинею серед вражень від навколишнього світу живописних мотивів та їх трансформації в художні образи.
Третій розділ присвячено дослідженню образно-пластичної мови живопису Т. Яблонської 1990-х рр. Акцентовано технічні й технологічні аспекти її живопису, увагу до поверхні творів як елементу художньої виразності. Систематизація творчого доробку мисткині 1990-х років дала змогу виокремити за тематичним аспектом три його ключові частини: серії київських пейзажів; ліричні зображення мотивів буденного життя родини; седнівські цикли живопису. Особливості живопису в зображеннях краєвидів з вікна свідчать про стилістичні зрушення – оновлення художньої концепції пейзажного жанру. У циклі творів художниця надала ліричного забарвлення зображенню життя родини у просторі інтер’єру: буденні миттєвості набули виразності, сповненої гармонії й тиші. Седнівські цикли живопису є втіленням її філософського сприйняття світу, що ґрунтувалося на ідеї неподільної єдності людини та природи.
Четвертий розділ дисертації присвячено дослідженню творчості Т. Яблонська 2000-х рр. – періоді, що вирізняється контрастом між істотними фізичними обмеженнями творчого процесу та художніми досягненнями. Попри суттєве звуження можливостей у виборі натури мисткиня поглибила образність живописних мотивів: аналіз численних пастелей 2000-х рр. засвідчив посилення художнього узагальнення у відтворенні натури. Основою виразності творів є поетизація образів, пов’язана з тонким сприйняттям та відображенням мисткинею гри світла як носія настрою.
Доведено, що внаслідок комплексу біографічних і мистецьких чинників доробок Т. Яблонської 1990–2005 рр. становить окремий етап її творчої діяльності. Живопису мисткині того часу властива цілісність зв’язку творчого методу і образно-пластичної мови. Виразність образно-пластичної мови живопису мисткині 1990–2005 рр. зумовлено низкою чинників. А саме: тонким розумінням художньо-виражальних можливостей матеріалів творчості; трансформацією їх технічних особливостей в засоби виразності. Перелічені аспекти поєднані мисткинею в трактуванні світло-повітряного середовища. Поглиблене вивчення художньої спадщини Т. Яблонської 1990–2005 рр. надало змогу виявити її витончену майстерність художнього синтезу: для її живопису того часу характерні оригінальне трактування та варіативність поєднання жанрів на основі синтезу.
Творча манера Т. Яблонської 1990–2005 рр. поєднує професійні здобутки попередніх десятиліть із переосмисленням досвіду імпресіонізму та постімпресіонізму. Поетичне відображення краси навколишнього світу у її творах суголосне ліричним інтенціям українського пейзажного живопису, естетичним традиціям мистецтва Китаю та Японії.
Ключові слова: Тетяна Яблонська, живопис, метод, образ, колір, пейзаж, жіночий образ, концепція, творчість, художнє мислення, цикл творів, модернізм, художня традиція, мистецтвознавче дослідження, українське образотворче мистецтво XX – початку XXI ст.
Дата реєстрації
2025-08-25
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-25 / 2026-07-15
