Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003630, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

02-09-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Механізми формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності

Здобувач

Малько Наталія Олександрівна,

Керівник Кулініч Олег Васильович
Опонент Хмелевська Наталя Володимирівна
Опонент Мех Юлія Володимирівна
Рецензент Величко Лариса Юріївна
Рецензент Дубовик Катерина Євгенівна

Опис

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності й розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. В роботі визначено сутнісні характеристики та зміст системи механізмів формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності в Україні; виокремлено дві групи механізмів: загальних (організаційно-правових, фінансових та інформаційно-комунікаційних), які є базовими для публічної політики та створюють умови для її стабільності, фінансової життєздатності й легітимності та спеціальних, для класифікації яких запропоновано комбінований підхід, що поєднує критерії рівня превенції (первинна, вторинна, третинна) та функціонального спрямування (координаційні, освітньо-виховні, соціально-підтримуючі, правоохоронні, ресоціалізаційні). У структурі механізмів формування та реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності визначено ключові компоненти: інституційний, нормативно-правовий, методичний, процедурний, інструментальний та ресурсний; визначено принципи функціонування цих механізмів, серед яких виокремлено верховенство права, справедливість і недискримінацію, підзвітність і відповідальність, адаптивність та ефективність. Удосконалено класифікацію моделей публічної політики щодо ювенальної превенції, що на відміну від інших спирається на такі критерії: роль структур соціального захисту чи правоохоронних органів, ступінь залучення громади, рівень централізації у прийнятті рішень, а також переважаючий підхід – відновний (restorative) чи каральний (retributive). Виділено три концептуальні моделі: соціально-реабілітаційну, кримінально-юстиційну та відновно-комунітарну та три змішані: збалансовану, неоліберальну керовану та перехідну моделі. Запропонована типологія дає можливість порівняльно аналізувати міжнародні практики, визначати управлінські пріоритети публічної політики та оптимізувати механізми її формування і реалізації в національному контексті. Обґрунтовано роль організацій громадянського суспільства (ОГС) як чинника підвищення ефективності публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності; визначено інформаційно-аналітичну, нормотворчу, виховну, інтеграційну, підтримувально-соціальну, профілактичну, реабілітаційну, посередницьку, моніторингову та інноваційну функції різних типів організацій громадянського суспільства – громадських, благодійних, спортивних, релігійних та ін. організацій. Запропонований підхід поглиблює теоретичне розуміння внеску ОГС, створює методичну основу для їх інституційної підтримки й інтеграції в державні та місцеві стратегії ювенальної превенції. Уточнено поняття «публічна політика попередження дитячої та підліткової злочинності» та «механізми формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності». Узагальнено світові тенденції та зарубіжний досвід попередження дитячої злочинності, що дозволило з’ясувати можливість адаптації кращих практик до інституційних особливостей та національної специфіки України, зокрема: перехід від каральної парадигми до реабілітаційно-превентивної, створення на місцевому рівні міжвідомчих команд, розвиток мережі безпечних дозвіллєвих просторів для підлітків тощо. Запропоновано теоретико-методичні підходи щодо напрямків удосконалення організаційно-правових, фінансових та інформаційно-комунікаційних та превентивних механізмів формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності в розрізі їх ключових компонентів: інституційного, нормативно-правового, методичного, процедурного, інструментального та ресурсного. Визначено роль ІКТ у структурі механізмів формування і реалізації публічної політики попередження дитячої та підліткової злочинності. Розроблено пропозиції щодо впровадження сучасних цифрових технологій, зокрема: інструментів аналізу даних для раннього виявлення ризиків делінквентної поведінки; мобільних додатків для правової та психологічної підтримки дітей та їхніх батьків; комунікаційних платформ для ефективної взаємодії суб’єктів превенції.

Дата реєстрації

2025-08-29

Додано в НРАТ

2025-08-29