Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003663, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-09-2025 Статус Запланована Назва роботи Становлення мікротопонімії Житомирського Полісся Здобувач Сарган Надія Юріївна, Керівник Вербич Святослав Олексійович Опонент Редьква Ярослав Петрович Опонент Торчинський Михайло Миколайович Опонент Мосур Оксана Сергіївна Рецензент Шульгач Віктор Петрович Опис У запропонованій роботі здійснено комплексний аналіз мікротопонімії Житомирського Полісся – важливого фрагмента топонімікону України. Досліджуваний регіон характеризується етномовною своєрідністю, унікальністю ландшафтів, а також глибокими історико-культурними традиціями. Оскільки мікротопоніми зберігають архаїчні лексеми та діалектизми, їх дослідження дає змогу простежити мовні процеси, пов’язані з конкретними територіями. З огляду на це вивчення мікротопонімів Житомирського Полісся має важливе наукове значення. Актуальність роботи зумовлена потребою фіксації та вивчення мікротопонімікону Житомирського Полісся, який іще не був об’єктом спеціального комплексного лінгвістичного дослідження, а також необхідністю вивчення специфіки становлення мікротопонімів у межах усієї України. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити й проаналізувати основні етапи становлення мікротопонімії досліджуваного ареалу, вивчити її семантичне розмаїття та словотвірні моделі, визначити особливості функціонування мікротопонімів у мовленні місцевого населення. У центрі уваги – 7350 мікротопонімів, зафіксованих у межах поліської частини Житомирської області. Західна та північна межа досліджуваного ареалу збігаються із сучасним адміністративним кордоном Житомирської області; східна проходить поблизу населених пунктів: Народичі, Малин, Радомишль, Корнин, а південна – поблизу міст Полонне, Житомир, Корнин. У процесі дослідження використано усні свідчення мешканців зазначеного регіону, архівні й картографічні джерела. Основу матеріалу становлять мікротопоніми, вилучені з актових книг (XVI–XVII ст.), історичних документів (від XV ст.), де зафіксовано давні або вже зниклі назви мікротопооб’єктів, топографічних мап (XIX ст.), а також мікротопоніми, зібрані під час польових експедицій (колишній Новоград-Волинський район) та анкетування (колишні Коростенський, Романівський, Олевський, Пулинський, Малинський та інші райони). У межах лексико-семантичного аналізу зафіксовані мікротопоніми згруповано відповідно до характеру твірних основ – апелятивних або онімних. Відонімні назви похідні від антропонімів і топонімів (гідронімів, ойконімів, інших мікротопонімів). Антропонімна мотивація охоплює назви, утворені від особових імен, прізвищ, прізвиськ, які відображають соціальний статус, заняття, зовнішність або етнічну належність осіб. Аналіз відантропонімних утворень показав переважання чоловічих особових імен слов’янського та християнського походження. Жіночі антропоніми представлені меншою мірою. Загалом частка відонімних мікротопонімів становить 40,8% від сукупності досліджуваних назв. Важливою частиною аналізу стало вивчення структурних моделей мікротопонімів та способу їх творення. Описано прості (одноосновні), складні (морфологічно поєднані) та складені (описові конструкції з кількох слів, зокрема «іменник + прикметник», «іменник + іменник», «числівник + іменник» тощо) власні географічні назви. Загальні результати дослідження дають підстави зробити висновок про багатошарову й динамічну природу мікротопонімної системи Житомирського Полісся, яка формувалася впродовж тривалого часу під впливом комплексу чинників – географічних, соціально-економічних, історичних, культурних і мовних. Виявлені словотвірні моделі та семантичні типи створюють підґрунтя для подальшого вивчення мікротопонімії інших регіонів України, а також для порівняльного аналізу різних ареалів. Дата реєстрації 2025-09-02 Додано в НРАТ 2025-09-02 Закрити