Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003666, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-09-2025 Статус Запланована Назва роботи Використання цифрових платформ в умовах кризи: кейс Telegram під час повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Здобувач Гордієнко Тетяна Олександрівна, Керівник Орлова Дарія Вадимівна Опонент Смола Лідія Євстахіївна Опонент Стеблина Наталія Олександрівна Опонент Захарченко Артем Петрович Рецензент Яковлєв Максим Володимирович Опис Гордієнко Т. О. Використання цифрових платформ у кризових ситуаціях: кейс Telegram під час повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі «06 Журналістика» за спеціальністю 061 «Журналістика». — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2025. У дисертації розглядається використання цифрової платформи Telegram як джерела інформації під час кризових ситуацій, зосереджуючись на кейсі України після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. В роботі досліджуються мотивація та обґрунтування вибору користувачів, роль медійних та технологічних можливостей платформи у формуванні їх підходів до споживання медіа, а також стратегії, що використовуються як самими користувачами, так і медіафахівцями при взаємодії з платформою. У дослідженні поставлено три основні дослідницькі питання: (1) Які особливості спонукали користувачів обирати Telegram як основну платформу для споживання новин під час кризи? (2) Як можливості (affordances) платформи вплинули на формування новинних звичок користувачів? та (3) Як українські меді-фахівці адаптують свої професійні практики в Telegram у відповідь на потреби користувачів та обмеження платформи під час кризових умов? Дослідження поєднує дві аналітичні перспективи — користувачів та медіапрофесіоналів. Емпіричну базу становлять 40 напівструктурованих глибинних інтерв’ю з користувачами Telegram та 10 інтерв’ю з медіапрофесіоналами. Теоретично дослідження спирається на три взаємодоповнювальні підходи: використання та задоволення (Uses and Gratifications), технологічних та медійних властивостей платформ (Media Affordances) та підходах кризових комунікацій (Crisis Communication). Таке поєднання дозволяє розглядати Telegram не лише як технічний інструмент, а як соціотехнічне середовище, що формується у взаємодії користувацьких мотивів, особливостей платформи та умов війни. Додатково застосовано модель MAIN (Sundar, 2008) для аналізу властивостей платформ (affordances), як модальність, агентність, інтерективність та навігаційність, які впливають на пошук та сприйняття інформації. Результати дослідження розкривають складний взаємозв'язок між активністю користувачів та дизайном платформи. Українські користувачі надавали пріоритет швидкості, локальній специфіці та відчуттю контролю над споживанням інформації, водночас враховуючи проблеми дезінформації, емоційного перевантаження та цифрової безпеки. Важливими факторами для користувачів також була можливість своєчасно отримувати сповіщення про повітряні тривоги та повітряні загрози. Таким чином, платформа виконувала повний інформаційний цикл, від початкового поширення попереджень про загрози до моніторингу та подальшого інформування після подій. Поведінка користувачів також виявила стратегії щодо вибіркової залученості та саморегуляції. Інтерфейс Telegram сприяв таким стратегіям завдяки налаштуванням сповіщень, підписки на канали та інтерфейсу, вільному від алгоритмічних рекомендацій. Функції, які мотивували користувачів звертатися до Telegram як до основної платформи для споживання медіа в період кризи, поділялися на два класи властивостей, згідно з моделлю MAIN (Sundar, 2008), а саме: модальність (Modality) та навігаційність (Navigability). Цей висновок підкреслює, що хоча функції платформи дозволяють користувачам здійснювати певний набір дій, їхні потреби та досвід впливають на те, як ці функції розглядаються та використовуються. Дисертаційна робота сприяє розумінню нових цифрових платформ у кризових комунікаціях та дослідженнях аудиторії. Вона підкреслює важливість вивчення малодосліджених платформ, таких як Telegram, особливо в контекстах, коли інфраструктура мейнстрімних медіа перебуває під тиском, а сама платформа несе різноманітні загрози та безпекові ризики. Дослідження також враховує досвід користувачів в екстремальних умовах повномасштабної війни, представляючи унікальну перспективу для досліджень та розробки політик в кризових ситуаціях. Ключові слова: медіа, журналістика, соціальні мережі, цифрові платформи, Телеграм, медіаспоживання, властивості медіа, кризові комунікації, війна, інформаційна війна, безпека, дезінформація, пропаганда, конфлікт, Україна. Дата реєстрації 2025-09-02 Додано в НРАТ 2025-09-02 Закрити