Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003692, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-10-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Гельмінти озерної жаби (Pelophylax ridibundus): сучасний склад фауни та особливості угруповань Здобувач Дмитрієва Іванна Георгіївна, Керівник Кузьмін Юрій Ігорович Опонент Квач Юрій Валерійович Опонент Єрмоленко Сергій Вадимович Рецензент Калюжна Марина Олександрівна Рецензент Жовнерчук Ольга Валентинівна Опис Проведено гельмінтологічне дослідження 456 особин амфібій з комплексу «P. esculentus»: 371 P. ridibundus (тип популяції R), 73 P. esculentus (E) та 12 P. lessonae (L). Відлов хазяїв здійснювали у травні–жовтні 2016–2024 рр. у 29 локалітетах на території України. Встановлено наявність у P. ridibundus щонайменше 39 видів гельмінтів: трематод – 25, нематод – 10, цестод – 2 та акантоцефал – 2 види. Морфологічну ідентифікацію 10 видів підтверджено молекулярними методами (отримано нуклеотидні послідовності генів 18S, 28S та cox1). Три знайдені види – нематоди Rhabdias esculentarum Cipriani, Mattiucci, Paoletti, Santoro & Nascetti, 2012 та Strongyloides spiralis Grabda-Kazubska, 1978, а також цестода Ophiotaenia saphena Osler, 1931 – вперше зареєстровані у фауні України. Встановлено позитивну кореляцію між розмірами тіла озерних жаб (N=361; самок 201, самців 160) та видовим багатством й чисельністю гельмінтів у інфраугрупованнях. Найбільший внесок у кореляцію вносять види I. neglecta та C. urniger, ймовірно, через відносно довгу тривалість їх життя та здатність накопичуватися в амфібіях. У інфраугрупованнях самців жаб видове багатство та чисельність гельмінтів були вірогідно вищими, ніж у самок. Аналіз спільного паразитування дев’яти видів гельмінтів проведено на вибірці з 201 P. ridibundus з півночі України. Запропоновані ймовірні причини позитивних та негативних асоціацій між видами. Позитивні асоціації між P. claviger, P. confusus та P. medians пояснюються подібністю їх життєвих циклів та трансмісії в амфібій. Позитивна асоціація видів P. confusus, P. medians та I. neglecta зумовлена однаковою тенденцією до збільшення їх екстенсивності інвазії (ЕІ) зі збільшенням розмірів тіла хазяїна. Негативна асоціація між I. neglecta та C. ornata пов’язана зі зменшенням ЕІ останнім видом у крупних жаб – нижчою ймовірністю одночасної присутності цих видів в хазяїні. Позитивна асоціація за чисельністю P. confusus та P. medians зумовлена участю одних й тих самих проміжних хазяїв у зараженні амфібій. Негативна асоціація між C. ornata та D. subclavatus пов’язана зі спільною локалізацією цих видів у хазяїні та конкуренцією між ними. Встановлено, що видове багатство у компонентних угрупованнях гельмінтів P. ridibundus (20 вибірок) загалом залежить від ступеня урбанізації: найнижче в урбоценозах (4,6 видів), найвище – за межами населених пунктів (5,9 видів). Неочікувано високі значення індексів різноманіття в угрупованнях з урбоценозів, ймовірно, пов’язані з низькою чисельністю компонентних популяцій всіх видів гельмінтів, а отже – високою рівномірністю у розподілі чисельності видів. Показано, що компонентні угруповання гельмінтів з різних типів популяцій хазяїв комплексу «P. esculentus» не утворюють кластерів відповідно до складу популяцій. Наприклад, угруповання з популяцій озерної жаби (тип R) не відрізнялись від таких зі змішаних популяцій жаб (тип RE) – ANOSIM R=-0,028; p=0,56. Отже, тип популяції хазяїв з комплексу «P. esculentus» не є визначальним чинником у формуванні подібностей та відмінностей між компонентними угрупованнями гельмінтів. На склад та структуру угруповань гельмінтів Pelophylax spp. більше впливають інші чинники, такі, як умови зовнішнього середовища та історія формування угруповання. Аналіз подібностей між угрупованнями гельмінтів P. ridibundus виявив існування принаймні двох груп – «північної» (Поліської) та «південної» – відмінних за складом угруповань та чисельністю популяцій окремих видів. Вірогідні відмінності підтверджено за ANOSIM (R=0,72; p=0,002). Очевидним внеском у відмінності є наявність видів P. loossi, R. esculentarum та S. erinaceieuropaei у південній групі та їх відсутність у північній. Також види C. urniger та C. ornata мали вірогідно більшу чисельність та ЕІ у південній групі, а види D. subclavatus, I. neglecta та P. confusus – у північній. Отже, зроблено висновок про існування принаймні двох фауністичних комплексів гельмінтів озерної жаби на території України. Дата реєстрації 2025-09-05 Додано в НРАТ 2025-09-05 Закрити