Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003739, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Теоретико-правові засади нормотворчої та правозастосовної діяльності органів адвокатського самоврядування Здобувач Бойко Марія Миколаївна, Керівник Львова Олена Леонідівна Опонент Дідич Тарас Олегович Опонент Ляшенко Руслана Дмитрівна Рецензент Оніщенко Наталія Миколаївна Рецензент Тарахонич Тетяна Іванівна Опис Дисертація є першим комплексним теоретико-правовим дослідженням засад нормотворчої та правозастосовної діяльності органів адвокатського самоврядування, що здійснено на основі комплексу філософських, загальнонаукових, спеціальних методів та засобів наукового пізнання, зокрема, міжгалузевої методології. У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання, об’єкт та предмет дослідження, методологічну основу дисертаційного дослідження, сформульовано положення наукової новизни результатів дослідження, практичне значення одержаних результатів, інформацію щодо апробації матеріалів дисертації та публікацій автора. У Розділі 1 «Розвиток адвокатського самоврядування в Україні: історія, засадничі принципи та основні завдання» досліджено етапи становлення адвокатського самоврядування в Україні, починаючи з традицій литовсько-польської доби, діяльності адвокатських палат в імперський період, до втрати самостійності в радянські часи й відновлення інституційної незалежності на сучасному етапі. Обґрунтовано незалежність як фундаментальний принцип в демократичній правовій державі, який визначає особливий статус адвокатури, її відокремлення від органів державної влади та здатність виконувати публічно-правову функцію без зовнішнього тиску. Принцип незалежності адвокатського самоврядування розглянуто крізь призму інституційного, фінансового та особистісного аспектів. Запропоновано авторське визначення системи адвокатського самоврядування як структурної організації національних та регіональних органів адвокатського самоврядування, створених адвокатами на основі законодавства з метою самостійного регулювання адвокатської діяльності та її контролю. Проаналізовано завдання та повноваження органів адвокатського самоврядування і визначено відмінність між завданнями та повноваженнями. У Розділі 2 «Нормотворча діяльність органів адвокатського самоврядування» здійснено аналіз локальної нормотворчості органів адвокатського самоврядування серед інших видів нормотворчості. Визначено поняття нормотворчості органів адвокатського самоврядування» як діяльність уповноважених адвокатською спільнотою суб’єктів–органів адвокатського самоврядування, спрямованої на встановлення, зміну, скасування та припинення дії корпоративних норм. Корпоративність розглядається як характерна риса нормотворчої діяльності органів адвокатського самоврядування крізь призму змісту, форми та адресата. Нормотворчий процес у діяльності органів адвокатського самоврядування включає систематизовану послідовність дій, які здійснюються уповноваженими органами адвокатського самоврядування з метою ухвалення нормативних (корпоративних) актів, які регулюють порядок функціонування адвокатури як правозахисного інституту. Встановлено, що органи адвокатського самоврядування можуть ухвалювати нормативні та ненормативні акти. Також в ході дослідження визначено пріоритетні напрями розвитку нормотворчої діяльності органів адвокатського самоврядування: від уніфікації актів національного рівня до гармонізації з міжнародними стандартами адвокатської діяльності, зокрема з урахуванням членства в міжнародних адвокатських організаціях та запровадженням цифровізації в роботі органів адвокатського самоврядування. У Розділі 3 «Правозастосовна діяльність органів адвокатського самоврядування» досліджено особливості правозастосовної діяльності органів адвокатського самоврядування та напрями її удосконалення. Зокрема, визначено поняття та ознаки правозастосовної діяльності органів адвокатського самоврядування. В результаті сформульовано поняття правозастосовного акту органу адвокатського самоврядування як індивідуального письмового документа, в якому виражено рішення дисциплінарного органу адвокатського самоврядування щодо адвоката, ухваленого за результатами розгляду заяв чи скарг на підставі застосовування норм права, що визначає права, обов’язки та міру юридичної відповідальності. На основі проведеного порівняльного аналізу дисциплінарного провадження в Україні, США та Польщі обґрунтовано існування таких трьох моделей дисциплінарного провадження: судової, самоврядної за участі держави та саморегулівної. Констатується, що правозастосовна діяльність органів адвокатського самоврядування на сучасному етапі потребує удосконалення за такими напрямами: запровадження перевірки моральних якостей та бездоганної репутації особи, яка бажає стати адвокатом; підвищення прозорості процедур дисциплінарного провадження шляхом залучення представників громадськості; забезпечення перегляду рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів не лише з підстав процедурних порушень виявлених судами, а й у випадках, коли такі рішення є результатом упередженого ставлення до адвоката. Дата реєстрації 2025-09-24 Додано в НРАТ 2025-09-24 Закрити