Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003740, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Оформлення прав на землю за законодавством України та країн ЄС: порівняльно-правовий аспект Здобувач Дрозд Ірина Владиславівна, Керівник Кулинич Павло Федотович Опонент Заєць Олена Іванівна Опонент Шульга Михайло Васильович Рецензент Турлова Юлія Анатоліївна Рецензент Беззубов Дмитро Олександрович Опис Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вона є одним із перших в українській юридичній науці самостійним комплексним дослідженням правового регулювання оформлення прав на землю в Україні та державах ЄС у порівняльному аспекті, що дозволило з’ясувати теоретико-правові засади оформлення прав на землю в Україні та державах ЄС, а також розкрити зміст та шляхи вдосконалення законодавства щодо оформлення прав на землю в Україні. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у формуванні нових теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства у сфері оформлення прав на землю в Україні з урахуванням європейського досвіду. Розділ 1 дисертації присвячений теоретико-правовим засадам оформлення прав на землю в України та державах ЄС. У цьому розділі встановлено, що права на землю, які підлягають оформленню, включають: 1) речові права – право власності на землю, право довірчої власності, право постійного користування землею, право оренди, право земельного сервітуту, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій); 2) зобов’язальні права на землю – право на користування земельною ділянкою на підставі договору про спільну діяльність; право на користування земельною ділянкою на підставі договору про державно-приватне партнерство; іпотека. У роботі надане авторське визначення поняття оформлення прав на землю як здійснюваної у межах певної правової процедури сукупності дій (юридичних фактів та юридичних складів), що призводить до об’єднання трьох правових елементів – суб’єкта права, об’єкта права та певного об’єктивного права – у юридично єдине правове явище, яким є суб’єктивне право на землю, тобто, право конкретної особи на конкретну земельну ділянку (землю, земельну частку (пай). Причому певне суб’єктивне право у певної особи на певну частину земної поверхні виникає лише на останній стадії такої юридичної діяльності – у момент внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису. Відповідно певне суб’єктивне право не може існувати до проведення такої державної реєстрації, оскільки виникає виключно у момент її завершення. Авторкою виокремлено шість ключових етапів розвитку правового регулювання оформлення прав на землю на території України та з’ясовано, що сучасна система правового регулювання питань оформлення прав на земельні ділянки в Україні певною мірою сформувалась під впливом радянського земельного законодавства, яке не допускало приватну власність на землю. В результаті вивчення особливостей законодавства держав-членів ЄС у сфері оформлення прав на землю з’ясовано, що в ЄС законодавство у сфері оформлення прав на землю залишається у компетенції держав-членів. Водночас правові акти ЄС встановлюють уніфіковані стандарти, загальні принципи та правові вимоги, які впливають на зміст оформлення прав на землю у державах- членах. У роботі встановлено, що у багатьох державах ЄС (Німеччина, Франція, Польща, Чехія, Хорватія, Данія) реєстрація прав на землю є обов’язковою та ключовою умовою їх виникнення. І лише у деяких державах ЄС існують особливі правила набуття прав власності на землю. Зокрема в Іспанії реєстрація прав власності на землю в Реєстрі нерухомості (Registro de la Propiedad) є добровільною. У Бельгії відсутня державна гарантія прав власності та інших прав на землю, і реєстри не несуть відповідальності за реєстрацію недостовірної інформації. А Реєстр прав у Франції (Service de Publicité Foncière, SPF) фіксує лише зміни у статусі об’єкта, а не історію права власності на нього. При оформленні права власності на земельну ділянку у Німеччині, Франції, Бельгії може бути підписаний попередній договір про набуття права власності на землю, який передбачає авансовий платіж. У дисертаційному дослідженні, на основі аналізу сучасного законодавства України щодо оформлення прав на землю у порівнянні з відповідним законодавством держав ЄС обґрунтовано, що сучасне українське законодавство у сфері оформлення прав на землю, незважаючи на складні етапи свого становлення і розвитку та наявні певні прогалини і суперечності, в цілому характеризується достатньо високим рівнем розвитку. Тому важливим напрямом для України є вдосконалення земельного законодавства у сфері оформлення прав на землю із врахуванням найкращих практик держав ЄС. Авторкою зроблено висновок, що найкращими прикладами для України є практики держав ЄС, у яких процедури оформлення прав на землю повністю цифровізовані, впроваджено принцип єдиного вікна завдяки інтеграції кадастрового реєстру та реєстру нерухомості в рамках єдиного органу, а записи в реєстрі є гарантовано достовірними та презюмуються правомірними. Прикладами таких країн є Німеччина, Данія, Чехія, Латвія, Швеція. Дата реєстрації 2025-09-24 Додано в НРАТ 2025-09-24 Закрити