Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003741, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-10-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність в Україні Здобувач Тананакін Олександр Валерійович, Керівник Нерсесян Армен Сабірович Опонент Рубащенко Микола Анатолійович Опонент Письменський Євген Олександрович Опонент Ткаченко Валентина Василівна Рецензент Кубальський Владислав Нарцизович Опис Розділ 1 присвячено аналізу кримінально-правового змісту поняття колабораційної діяльності. Визначенню поняття колабораційної діяльності як кримінально-правового поняття, обґрунтовано соціальну обумовленість криміналізації колабораційної діяльності. Зроблено висновки, що поняття «колабораціонізм» та «колабораційна діяльність» не є тотожними: колабораціонізм – це соціально-політичне явище, яке ґрунтується на соціальних, політичних, економічних, ідеологічних, моральних та психологічних факторах і в’являється у діяннях, спрямованих на співпрацю з окупантами, що створює загрозу для національної безпеки держави, територія якої окупована; колабораційна діяльність – це добровільні та свідомі діяння, вчинені на ТОТ громадянином держави, територія якої окупована, які виявляються у співпраці із збройними формуваннями, окупаційною владою держави-агресора та державою-агресором. Виокремлено ознаки колабораційної діяльності: здійснення передбачених у ст. 111-1 КК України дій в умовах окупації; добровільний та свідомий характер діянь; співпраця із збройними формуваннями, окупаційною владою держави-агресора та державою-агресором; вчинення громадянином держави, територія якої перебуває в окупації і щодо якої здійснюється збройна агресія (громадянином України); може бути вчинена лише на окупованій території країни, проти якої спрямована збройна агресія; спрямована на заподіяння шкоди державі, територія якої окупована. Враховуючи вказане, пропонуємо визначати колабораційну діяльність як кримінальне правопорушення як суспільно небезпечне винне добровільне та свідоме діяння, вчинене в умовах окупації суб’єктом кримінального правопорушення, яким є громадянин держави, територія якої окупована, що виявляється у співпраці з із збройними формуваннями, окупаційною владою держави-агресора та державою-агресором і спрямоване на заподіяння шкоди державі, територія якої окупована. Криміналізація колабораційної діяльності є обґрунтованою і необхідною в умовах воєнного стану в Україні, встановлено наявність підстав для встановлення кримінальної відповідальності за такі діяння: важливість охоронюваного порядку суспільних відносин, на які посягає колабораційна діяльність; офіційні статистичні дані щодо кількості зареєстрованих випадків колабораційної діяльності та осіб, притягнутих до відповідальності за ст. 111-1; колабораційна діяльність повинна каратися найбільш суворо, а саме шляхом встановлення кримінальної відповідальності, що корелюється із положенням міжнародних нормативноправових актів. У розділі 2 здійснено юридичний аналіз колабораційної діяльності. Родовим об’єктом злочинів проти основ національної безпеки України є порядок суспільних відносин у сфері забезпечення національної безпеки України, який охороняється чинним кримінальним законодавством. Безпосередній об’єкт колабораційної діяльності – порядок суспільних відносин у сфері забезпечення державного суверенітету, обороноздатності та національної безпеки України у державній, політичній, економічній, інформаційній та військовій сферах. Обов’язкові додаткові об’єкти складів, що утворюють колабораційну діяльність – порядок суспільних відносин у сферах: забезпечення громадської безпеки (частини 1, 6, 7); забезпечення інформаційної безпеки (частини 1, 3, 6); забезпечення діяльності органів державної влади (частини 2, 5, 7); здійснення господарської діяльності (ч. 4); забезпечення виборчого законодавства та референдуму (частини 5, 6); освітнього процесу (ч. 3); захисту життя і здоров’я людини та відносин власності (ч. 8). З об’єктивної сторони колабораційна діяльність полягає у вчиненні активних дій. Окрім обов’язкових ознак, передбачених у диспозиціях відповідних частин ст. 111-1 КК України, обов’язковими для встановлення є добровільність і свідомість дій; обстановка їх вчинення – за умов окупації. Запропоновано ознаку добровільності вказати у частинах 1-7 ст. 111-1 КК України. Суб’єктом усіх складів, що утворюють колабораційну діяльності, є фізична осудна особа, що досягала віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і є громадянином України. Посада (вид зайнятості), яка є обов’язковою ознакою складів, передбачених частинами 2, 5, 7 ст. 111-1 КК України. У ст. 111-1 вказані не всі ознаки, які можуть бути кваліфікуючими: повторність; вчинення передбачених у ст. 111-1 дій на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату. Запропоновано доповнити ст. 111-1 КК України цими кваліфікуючими ознаками. У ст. 111-1 доцільно передбачити спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності (добровільне припинення такої діяльності і повідомлення органів державної влади України про співпрацю із державою-агресором чи окупаційною владою). За вимушену співпрацю з державо-агресором чи окупаційною владою кримінальна відповідальність виключається як за вчинення таких дій в умовах крайньої необхідності або внаслідок фізичного чи психічного примусу. Дата реєстрації 2025-09-24 Додано в НРАТ 2025-09-24 Закрити