Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003753, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-10-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Здійснення кримінального провадження щодо судді Здобувач Капустинський Максим Вікторович, Керівник Кубарєва Ольга Володимирівна Опонент Макарова Олена Павлівна Опонент Тетерятник Ганна Костянтинівна Рецензент Хахуцяк Ольга Юріївна Рецензент Удалова Лариса Давидівна Опис У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретичних засад і практичних проблем реалізації кримінальних процесуальних норм, що регламентують здійснення кримінального провадження щодо судді. На підставі аналізу фахових джерел та окремих історичних подій і фактів здійснено спробу висвітлити основні значення імунітету, що пов’язані з його виникненням. З’ясовано, що становлення імунітету асоціюється із необхідністю надання певних прав та привілеїв дипломатичним представництвам і їхнім співробітникам; державі та її власності; окремим верствам населення, які мали особливе становище у суспільстві. Відмічено, що одним із перших історичних документів, в якому йшлося про імунітет певної категорії державних діячів України, є конституційний проект Української народної партії «Основний закон «Самостійної України» спілки народу Українського» (1905 р), який декларував недоторканість представників законодавчої гілки влади та міністрів. Констатовано, що становлення сучасного інституту суддівського імунітету відбувалося паралельно з розвитком судової влади в Україні. З проголошенням незалежності основним нормативно-правовим актом, який декларував конкретний обсяг гарантій недоторканності суддів, виступав Закон України «Про статус суддів» (1992 р.). Законом було регламентовано особливу процедуру притягнення суддів до кримінальної відповідальності, що передбачала наступні положення: 1) правила затримання та арешту судді, відповідно до яких суддя не міг без згоди Верховної Ради України бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом; 2) порядок здійснення процесуальних заходів, пов’язаних з обмеженням конституційних прав на недоторканність житла чи іншого володіння особи, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 3) правила підсудності кримінальних справ щодо судді Конституційного суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції, відповідно до яких судовий розгляд у першій інстанції у аналізованих провадженнях здійснювався апеляційним судом. Досліджено наукові підходи щодо визначення у національному законодавстві обсягу процесуальних гарантій суддів у кримінальному провадженні з позиції дотримання балансу між незалежністю судді від зовнішнього впливу та невідворотністю покарання для нього у разі вчинення кримінального правопорушення. В цьому контексті звернено увагу на існування ризиків використання таких інструментів впливу на процесуальну поведінку судді під час здійснення ним правосуддя, як: відкриття кримінального провадження стосовно судді та надмірна тривалість досудового розслідування за фактом вчинення суддею кримінального правопорушення. Окреслено проблему розмежування статусу суддів (перелік яких визначений у п. 23 ч. 1 ст. 3 КПК) і суддів Конституційного суду України в частині встановлення особливостей здійснення кримінального провадження щодо даної категорії осіб. У зв’язку з чим обґрунтовано, що з метою зміцнення гарантій незалежності суддів та зменшення можливого впливу на них особливий порядок початку досудового розслідування повинен поширюватись на всіх суб’єктів, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 480 КПК України. Дата реєстрації 2025-09-24 Додано в НРАТ 2025-09-24 Закрити