Дисертація доктора філософії. Ван Лівень .... Становлення та розвиток фортепіанної школи в Китаї першої половини ХХ століття.

Реєстраційний номер

0825U003788, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Становлення та розвиток фортепіанної школи в Китаї першої половини ХХ століття.

Здобувач

Ван Лівень ...,

Керівник Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна
Опонент Чернявська Маріанна Станіславівна
Опонент Степанова Олеся Юріївна
Рецензент Єрьоменко Андрій Юрійович
Рецензент Єременко Ольга Володимирівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Опис

Дисертацію присвячено дослідженню становлення та розвитку китайської фортепіанної школи першої половини ХХ століття. У роботі здійснено комплексний науково-теоретичний та історичний аналіз зародження та витоків китайської фортепіанної школи, узагальнено китайські естетико-філософські концепції в поглядах на музичне мистецтво, розглянуто історію входження музичної культури західноєвропейських країн до Китаю, проаналізовано соціальні та політичні аспекти зазначеного процесу. Виявлено, що фортепіанне мистецтво на кожному етапі свого виникнення та розвитку пов’язане з суспільно історичними умовами та певним чином відображає історію Китаю. Китайська фортепіанна школа розглядається як категорія наукознавства, педагогіки, музичної освіти, яка є явищем національної освітньої традиції в державному просторі. Виявлено, що фортепіанна школа в Китаї володіє універсальними функціями з історичною періодизацією в межах ХХ-початку ХХІ століття. Дослідженню підлягає початок ХХ століття, як першооснова концептуальних поглядів щодо китайської фортепіанної школи. Доведено, що серед основних характеристик фортепіанної школи Китаю є наступні: наслідування майстерності вчителя через безпосереднє професійне спілкування; проведення конкурсів і фестивалів, спрямованих на виявлення талановитої молоді; формування учнівської спільноти навколо лідера школи, авторитетної особистості педагога; пріоритет традиційних цінностей у навчальній практиці; спільний стиль діяльності серед усіх учасників школи; відсутність конфліктів 3 між програмами окремих лідерів завдяки відкритості до взаємодії та колективного розвитку. Обґрунтовано, що духовним стрижнем піанізму залишаються конфуціанство і даосизм, які сприяють триваючим плідним процесам змішування національної та зарубіжної музичних культур. Виявлено, що конфуціанські традиції виховання, які підкреслюють значення дисципліни, покори й систематичності, ідеально узгоджуються з підходами західної фортепіанної школи, яка акцентує увагу на послідовному опануванні технічних навичок і строгому дотриманні навчальних методик. Процес інтеграції цих двох освітніх парадигм сприяв створенню нового типу фортепіанної освіти в Китаї, що став більш системним, структурованим і орієнтованим на досягнення високого рівня технічної майстерності. Визначено, що становлення фортепіанної культури в Китаї тісно пов’язане з діяльністю відомого італійського піаніста і диригента Маріо Пачі, який запровадив основи європейської фортепіанної педагогіки, був педагогом так званого старшого покоління піаністів і молодих виконавців того часу. Формування музичного комунікаційного простору між Сходом і Заходом, що стало основою для стилістичних конотацій, розглядається як наслідок взаємодії низки значущих факторів. Особливу увагу приділено ролі місіонерства, як ключового каналу інтеграції західної культури з традиціями китайської музики. Встановлено, що вплив китайської культури на Захід мав більш емоційно виразний характер, що залежав від окремих представників західного світу. Саме вони вводили китайські музичні елементи до західної, зокрема європейської, традиції, сприймаючи їх як екзотичний феномен. Проаналізовано ключові механізми культурного обміну між Сходом і Заходом, зокрема впровадження системи вищої музичної освіти, орієнтованої на європейські консерваторії, а також навчання у провідних музичних закладах Європи. Визначено, що зацікавленість європейською музичною традицією ґрунтувалася на дослідженні її історичних та сучасних аспектів, що, своєю чергою, позначилося на становленні китайського фортепіанного мистецтва. Визначено, що розвиток професійної фортепіанної освіти став визначальним етапом у процесі модернізації музичної культури Китаю. Доведено, що композитори та музиканти-педагоги першої половини ХХ століття значно вплинули на формування сучасної музичної ідентичності Китаю, а їхні твори і нині продовжують залишатися невід’ємною частиною музичної культури країни. Аналіз особливостей китайської фортепіанної школи першої половини ХХ століття дав можливість констатувати, що її структура виходить далеко за межі суто виконавської майстерності. Вона являє собою цілісну систему, яку можна охарактеризувати як «фортепіанну культуру», що інтегрує в собі різноманітні аспекти музичної діяльності, та має наступні складові: композиторська творчість; фортепіанна нотна література, представлена рідною мовою; архіви текстові (документи, свідоцтва) та звукові (звукозаписи вітчизняних виконавців); державні музичні навчальні заклади; виконавці-піаністи; фортепіанні конкурси, фестивалі, гастролі видатних піаністів; любителі фортепіанної музики; концертні зали, призначені для проведення сольних фортепіанних концертів; фортепіанні фабрики; ретельно продумане та обґрунтоване державне фінансування усіх складових фортепіанної культури.

Дата реєстрації

2025-09-25

Додано/оновлено в НРАТ

2025-11-05 / 2026-07-01