Реєстраційний номер
0825U003790, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-11-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація діагностики, лікування та профілактики порушень репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку в умовах воєнного стану.
Здобувач
Емір-Усеінова Діана Артурівна,
Керівник Подольський Володимир Васильович
Опонент Геник Наталія Іванівна
Опонент Шатилович Катерина Леонідівна
Рецензент Ревенько Олег Олександрович
Рецензент Бурлака Олена Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України»
Опис
При проведенні анкетування у обстежених жінок були виявлені медико-соціальні проблеми, які пов’язані з переселенням з постійного місця проживання. У обстежених жінок були виявлені різні зміни в стані РЗ зокрема: ХЗЗСО (38 %, з них з ІПСШ 12 %), порушення МЦ (34 %), лейоміома матки (16 %), СПКЯ (14 %), ендометріоз (12 %), медичні аборти (середнє значення 0,6 SD=0,8). Дослідження психосоціального стресу у обстежених жінок показали вищий загальний середній бал, підвищений рівень дистресу та депресії, знижену здатність до опанування стресом. Прояви тривоги в групах сягнули 74 % та 32 % і ПТСР - 18 % та 16 % відповідно. Виявлено помірний кореляційний взаємозв’язок між психологічним навантаженням та здатністю до подолання стресу. Відзначено виражену активацію симпатичного відділу автономної нервової системи та домінування парасимпатичних реакцій, що свідчить про збережену компенсаторну здатність ВГ навіть за екстремальних умов. У обстежених жінок виявлено суттєві дисбіотичні порушення мікробіому піхви з частотою вагініту 55,0 % та бактеріального вагінозу 40,0 %, значним зниженням Lactobacillus spp і надмірним ростом Gardnerella vaginalis. При визначенні показників імунітету концентрації IgM, IgA, IgE суттєво не відрізнялися, але показники IgG були значно вищими, що свідчить про інтенсивнішу, або тривалішу хронічну антигенну стимуляцію. Дослідження IL‑8 виявило катастрофічне зниження та суттєве підвищення TNF, що відображає стійкий дисбаланс цитокінової відповіді під впливом воєнного стресу. У жінок-переселенок із порушеннями РЗ за умов воєнної агресії спостерігається надмірна активація гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної вісі, підвищений рівень стрес-асоційованих гормонів та зміни маркерів окисного стресу, які корелюють із погіршеним психоемоційним станом.
Цитологічні дослідження мазків із цервікального каналу шийки матки виявили підвищену частоту запальних та диспластичних змін під впливом бойового стресу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в глибинному вивченні та уточненні патогенетичних взаємозв’язків між РЗ цих жінок і функціональним станом різноманітних органів та систем організму. Зокрема, було визначено особливості механізмів стресового навантаження, що реалізуються через нейроендокринну регуляцію та зміну концентрацій кортикостероїдів і нейропептидів, а також уточнено роль психоемоційного стану у формуванні репродуктивної дисфункції. Водночас проведено мікробіологічний аналіз біотопу урогенітальних органів, який дозволив ідентифікувати специфічні зміни мікробіоти, що можуть слугувати ранніми біомаркерами ризику порушень. Дослідження також виявило взаємозв’язок між станом імунної системи, локальним урогенітальним біотопом та рівнем стресового навантаження. Значну увагу було приділено оцінці профілів статевих гормонів у поточних умовах воєнного стану, включно з аналізом естрогенно-прогестеронової рівноваги та рівнів гонадотропних гормонів.
Практичне значення отриманих результатів.
Отримані результати відкривають можливість для вдосконалення традиційних і впровадження новітніх методів діагностики порушень репродуктивної функції шляхом застосування мультипараметричного підходу, що включає оцінку нейроендокринних маркерів стресу, морфофункціональних змін органів-мішеней та біотопу урогенітального тракту.
З огляду на виявлені патогенетичні механізми, зосереджені на комплексній взаємодії стресогенних факторів і біологічних шляхів, стає можливим оптимізувати не лише методи лікування та профілактики, але й прогнозування подальшого перебігу захворювань репродуктивної системи. Це відкриває перспективи розробки адаптованих протоколів спостереження та корекції, що враховують індивідуальний профіль гормонального стану, імунного статусу й мікробіоценозу урогенітального тракту в умовах воєнного стресу. Таким чином, результати дослідження закладають наукове підґрунтя для підвищення ефективності комплексної медичної допомоги ЖФВ в екстремальних умовах воєнних дій.
Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в практичну діяльність та учбовий процес закладів України.
Дата реєстрації
2025-09-25
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-27 / 2026-07-01
