Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003801, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади Здобувач Кобиліна Юлія Миколаївна, Керівник Сімак Сергій Васильович Опонент Васильєва Наталія Вікторівна Опонент Яровой Тихон Сергійович Рецензент Євмєшкіна Олена Леонідівна Рецензент Масик-Бєсова Марія Зіновіївна Опис У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів розвитку та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади в сучасних умовах розвитку держави. У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано алгоритм реалізації системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади, що включає наступні етапи: виявлення проблемної ситуації (інструменти: аналіз документів, інтерв’ю з ключовими особами); аналіз ситуації (інструменти: програмні продукти для аналізу даних, бази даних, які доповнено такими інноваційними інструментами, як моніторинг у режимі реального часу, краудсорсинг та соціальні медіа); розробка рекомендацій (інструменти: аналітичні платформи, моделювання сценаріїв); оцінка альтернатив (інструменти: програмне забезпечення для порівняння альтернатив, SWOT-аналіз); створення аналітичного матеріалу аналізу (інструменти: документ-редактори, аналітичні панелі); вибір рішення (інструменти: системи підтримки прийняття рішень (DSS), інтерфейси для прийняття рішень); реалізація рішення (інструменти: проектний менеджмент, платформи для реалізації проектів); моніторинг результатів (інструменти: системи моніторингу, аналітичні панелі в реальному часі); підготовка нових документів (інструменти: інструменти для створення звітів, аналітичні платформи); корекція стратегії (інструменти: моделювання сценаріїв, системи управління змінами), в результаті реалізації якого з’являється можливість підвищити якість державного управління, забезпечуючи ефективність, швидкість і об’єктивність управлінських рішень, особливо в умовах зростаючої кількості даних та складності сучасних проблем. Крім того, у роботі удосконалено перелік можливих шляхів імплементації кращого міжнародного досвіду реалізації механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади в Україні, відповідно до яких з огляду на потенційну роль у системі єдиного інформаційного середовища варто координувати свої зусилля щодо: розширення участі в управлінні ключовими аспектами державної політики та регіональних і галузевих програм ЄС; поглиблення політичної співпраці через асоційовану участь у ЄІС; сприяння економічній конвергенції в структурі ЄІС для фінансово-економічної та торговельної взаємодії на ринку інформаційних послуг; заохочення співпраці України в структурі ЄІС, шляхом активної участі у міжнародних проєктах; участі у новому Європейському інструменті сусідства та партнерства (ENIP) у сферах транскордонного та міжрегіонального співробітництва з державами-членами ЄС; активізації діяльності у соціально-гуманітарних та культурних програмах ЄС, сприяючи таким чином культурним, освітнім, технічним, науковим та екологічним зв’язкам; продовження імплементації національного законодавства до норм і стандартів ЄС. Реалізація цих завдань сприятиме посилення ролі України в системі публічного управління, економічному та політичному співробітництву, соціально-культурним зв’язкам України з державами-членами ЄС в структурі ЄІС. Дисертанткою запропоновано напрями удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади, зокрема: нормативно-правового механізму (актуалізація законодавства відповідно до нових технологічних реалій (Big Data, ШІ, кібербезпека); гармонізація нормативно-правової бази з міжнародними стандартами; усунення суперечностей та неузгодженості між законодавчими актами; розробка та впровадження нормативно-правових актів, що забезпечать доступ до даних з урахуванням захисту інформації; вдосконалення законодавства для спрощення процедур доступу до необхідних даних); організаційного механізму (розробка єдиних стандартів та методик збору, обробки та аналізу інформації для всіх відомств; створення централізованої платформи для уніфікованого зберігання та обробки даних; впровадження інтегрованих інформаційних систем для обміну даними між різними установами); фінансового механізму (збільшення фінансування на модернізацію технічної бази та впровадження сучасних інформаційних технологій; виділення цільових коштів на впровадження новітніх технологій (ШІ, Big Data, блокчейн)); кадрового механізму (організація регулярних тренінгів та програм підвищення кваліфікації для працівників; залучення зовнішніх фахівців для навчання працівників новим технологіям; створення внутрішніх центрів навчання та сертифікації). Ключові слова: публічне управління, система публічного управління, механізми публічного управління, інформаційно-аналітичне забезпечення, органи публічної влади, інформаційні технології, цифрова трансформація, механізми інформаційно-аналітичного забезпечення, аналітичні інструменти. Дата реєстрації 2025-09-26 Додано в НРАТ 2025-11-19 Закрити