Реєстраційний номер
0825U003820, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-11-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Мовна репрезентація гендерних стереотипів у сучасній українській художній прозі ХХІ сторіччя
Здобувач
Журенко Яна Василівна,
Керівник Марчук Людмила Миколаївна
Опонент Сукаленко Тетяна Миколаївна
Опонент Семашко Тетяна Федорівна
Рецензент Шевчук Зореслава Сергіївна
Рецензент Коваленко Наталія Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Опис
Журенко Яна Василівна. Мовна репрезентація гендерних стереотипів у сучасній українській художній прозі ХХІ сторіччя. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільський, 2025.
У дисертації досліджено поняття гендерних стереотипів з позиції дискримінації за статтю як складного багатоаспектного явища не лише лінгвістичного, а й психологічного, соціального та культурного. Система стереотипів міцно ввійшла в людську свідомість та впливає на її поведінку, мова ж фіксує ці прояви.
Актуальність дослідження зумовлена його інтеграцією до провідних напрямів антропоцентричної парадигми мовознавства – гендерної лінгвістики, теорії номінації та теорії мовленнєвої комунікації/інтеракції, а також потребою у комплексному аналізі сучасних українських художніх текстів із урахуванням гендерного чинника.
Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні гендерних особливостей мовлення чоловіків і жінок як вияву гендерних стереотипів, у виявленні оцінних номінацій осіб та специфіки їхнього використання в різних комунікативно-прагматичних ситуаціях, а також у комплексному описі гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації номенів «чоловік» і «жінка» в українській мовній картині світу крізь призму явища фемінізації.
Реалізація мети потребує розв’язання низки завдань, сформульованих таким чином:
1) дослідити філософсько-психологічні та лінгвостилістичні аспекти гендерних студій;
2) описати метамову гендерних досліджень;
3) розробити типологію ситуацій оцінки з урахуванням гендерних параметрів;
4) проаналізувати низку художніх текстів початку ХХІ століття з метою відбору мовних засобів, які ілюструють гендерні стереотипи;
5) уточнити особливості чоловічого та жіночого мовлення в художньому дискурсі;
6) виявити використання гендерних стереотипів для організації висловлювання / дискурсу / тексту, зверненого до адресата різної статі / гендера.
Об'єкт вивчення – висловлювання/ дискурси / тексти художньої комунікації. Мовленнєва діяльність в художніх текстах мотивується немовленнєвими завданнями, ефективність рішення яких є одним із найважливіших критеріїв, у відповідності з яким здійснюється вибір мовних засобів.
Предмет дослідження – засоби вербалізації гендерних стереотипів, якими комунікант користується під час мовлення так і при сприйнятті його.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз гендерної специфіки текстотворення на матеріалі українських художніх текстів початку ХХІ століття; виявлено та охарактеризовано гендерні особливості сприйняття й опису художнього тексту на структурно-змістовому та стилістичному рівнях; обґрунтовано методику створення матриці гендерного стереотипу, відтвореного в художньому дискурсі, а також простежено динаміку процесів трансформації гендерних стереотипів.
Теоретична значущість дослідження полягає у здійсненні класифікації гендерних стереотипів, репрезентованих у художніх текстах чоловічого та жіночого авторства, у з’ясуванні впливу гендерного чинника на мовленнєву поведінку персонажів, у створенні матриці гендерного стереотипу, відтвореного в художньому дискурсі, а також у розширенні наукових уявлень про специфіку гендерних характеристик художнього дискурсу, що виявляються на різних рівнях мовної системи.
Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання її основних положень та висновків у курсі стилістики української мови, лінгвістики тексту, теорії дискурсу, гендерної лінгвістики при написанні курсових, бакалаврських та магістерських робіт.
Особистий внесок дисертантки. Усі наукові результати, представлені в дисертації, отримані авторкою самостійно. За темою дослідження опубліковано 15 одноосібних статей та одну статтю у співавторстві.
Висновки дослідження. Гендерний принцип дослідження тексту на сьогодні є одним важливих у мовознавстві. Гендерні маркери, що спостерігаємо та виявляємо на рівні мови, бачимо через вживання певних слів, граматичних форм і звичок мовців, які вказують на стать носія мови. Сучасний художній дискурс віддзеркалює як постійність мовних стереотипів, так і поступове їх нівелювання, зумовлене соціокультурними чинниками. У художніх текстах ХХІ століття характер існування окремих груп гендерних стереотипів, пов’язаних з маскулінністю/фемінністю, розподілом сімейних і професійних ролей чоловіків і жінок, специфікою праці ілюструють зміну меж між групами гендерних стереотипів, спростовують їх архаїчність. Амбівалентність гендерного стереотипу зумовлює доцільність його аналізу як динамічної та варіантно інтерпретованої субстанції.
Ключові слова: гендер, стереотип, фразеологічна одиниця, гендерна роль, гендерний стереотип, оцінка, етностереотипи, мовна картина світу, гендерна ідентичність, етнолінгвістичний коментар, етнокультурний маркер, концепт «жінка», зооморфна метафора, маскулінний, фемінний.
Дата реєстрації
2025-10-01
Додано/оновлено в НРАТ
2025-10-01 / 2026-07-01
