Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003822, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Судова процедура санації боржника Здобувач Татік Юлія Миколаївна, Керівник Деревянко Богдан Володимирович Опонент Бутирська Ірина Анатоліївна Опонент Степанова Тетяна Валеріївна Рецензент Петруненко Ярослав Вікторович Рецензент Джабраілов Руслан Аятшахович Опис Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 Право за спеціальністю 081 Право. – Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України», Київ, 2025. Дисертаційне дослідження присвячено комплексному аналізу правової природи, функціонального призначення та практичної ефективності інституту судової санації як ключової процедури в системі банкрутства. Встановлено, що судова санація є інституційно самостійним субінститутом конкурсного процесу, який не зводиться до технічного набору заходів врегулювання боргів, а являє собою багаторівневий правовий механізм відновлення платоспроможності боржника. Її доктринальна сутність полягає у поєднанні судового контролю та автономії учасників, що формує особливу систему взаємодії між боржником, кредиторами, арбітражним керуючим, інвесторами й державними органами. Легальне визначення, закріплене у Кодексі України з процедур банкрутства, має нормативно-технічний характер і не розкриває правової природи цього інституту, тоді як авторське тлумачення дозволяє характеризувати його як особливу форму судового захисту, спрямовану не лише на економічне оздоровлення підприємства, а й на забезпечення балансу приватних і публічних інтересів та виконання стратегічної ролі у сфері економічної політики держави. У роботі обґрунтовано класифікацію функцій судової санації, серед яких базовими визначено правову (забезпечення законності та захист прав кредиторів і боржника), економічну (відновлення платоспроможності та збереження економічної цінності підприємства) та соціальну (захист робочих місць, стабільність податкових надходжень, підтримка місцевих громад). У системній єдності вони формують комплексний правово-економічний і соціальний механізм, доповнений похідними функціями – реабілітаційною, охоронною, превентивною, перерозподільчою, концентраційною та контрольною. У сукупності ці функції виконують методологічну роль каркасу інституту неплатоспроможності, задають телеологічні орієнтири правозастосуванню та забезпечують досягнення стратегічної мети процедури – збереження життєздатного бізнесу, захист прав кредиторів та підтримання економічної й соціальної стабільності. Доведено, що система принципів судової санації становить інтегровану багаторівневу конструкцію, яка включає: загально-правові принципи (законність, верховенство права, рівність сторін, пропорційність, гуманізм і соціальну справедливість), міжгалузеві (гласність, неупередженість суду, добросовісність учасників, концентрацію спорів і строковість) та спеціальні (реабілітаційну спрямованість, баланс інтересів, диспозитивність у поєднанні з активною роллю суду, максимізацію вартості активів). Уточнено зміст превентивної функції з урахуванням положень Директиви ЄС 2019/1023, що зміщує акцент із ліквідаційної логіки на раннє попередження кризи та впровадження сучасної «rescue culture». Виокремлено контрольну функцію як одну з ключових ознак української моделі санації, що відрізняє її від англо-американської концепції debtor in possession і визначає іншу правову культуру довіри та контролю. Обґрунтовано, що господарський суд у межах процедури виконує роль арбітра та гаранта законності, однак його компетенція у сфері оцінки планів санації є обмеженою: він позбавлений реальних інструментів для визначення економічної життєздатності заходів і здебільшого орієнтується на волю кредиторів. Це створює ризик схвалення декларативних чи нереалістичних планів і призводить до затягування процедур. План санації визначено як гібридний правовий інструмент – одночасно угоду між боржником і кредиторами та судовий акт, однак закон не встановлює критеріїв його життєздатності. У зв’язку з цим запропоновано розроблення стандартизованих економіко-правових критеріїв оцінки планів, із залученням експертів та посиленням ролі суду у перевірці їхньої відповідності, що дозволить підвищити передбачуваність практики. Дата реєстрації 2025-10-01 Додано в НРАТ 2025-10-01 Закрити