Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003829, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-10-2025 Статус Запланована Назва роботи Стан стоматологічного здоров’я у дітей із недосконалим остеогенезом та шляхи корекції Здобувач Ходзінська Ірина Романівна, Керівник Трубка Ірина Олександрівна Опонент Шешукова Ольга Вікторівна Опонент Пиндус Тетяна Олексіївна Рецензент Острянко Володимир Іванович Рецензент Корнієнко Лариса Василівна Опис Наукова робота присвячену вирішенню актуального наукового завдання стоматології – вивченню особливостей стоматологічного здоров’я дітей з недосконалим остеогенезом та визначення комплексу факторів ризику, що негативно впливають на стан стоматологічного здоров’я даної категорії пацієнтів, патогенетичного обґрунтування та створення індивідуалізованих програм профілактики стоматологічних захворювань. Суттєве зниження загального рівня здоров’я дитячого населення внаслідок зростання поширеності хронічних і спадкових захворювань привертає особливу увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. За таких умов актуальною постає проблема ідентифікації факторів ризику, що мають негативний вплив на стоматологічний та загальний стан здоров’я дітей [22–24]. Результати численних наукових праць доводять істотний вплив соматичних захворювань на виникнення та розвиток багатьох стоматологічних патологій [25–27]. Одним із соматичних захворювань, що потребує особливої уваги, є недосконалий остеогенез (НО) – генетично детермінована патологія з групи колагенопатій, яка характеризується порушенням розвитку та формування кісткової тканини. залишається багато питань щодо вивчення розповсюдженості карієсу, захворювань тканин пародонту, слизової оболонки порожнини рота та факторів ризику формування зубо-щелепних аномалій, також особливостей перебігу цих захворювань у дітей з недосконалим остеогенезом на тлі сучасних підходів лікування. 3 Для виконання завдань дослідження сформовано групу дітей із веріфікованим діагнозом НО у кількості 32 особи віком від 3 до 18 років, які знаходились на обстеженні та лікуванні в ДУ Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенко НАМН України (м. Харків), ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України (м. Київ), НДСЛ ОхМатДит. В ході обстеження з’ясовано наступне: ураження карієсом твердих тканин зубів виявлено у 84,38±5,99% з НО, що достовірно не перевищувало показники поширеності карієсу в групі здорових дітей (р>0,05), однак показник ураженості декомпенсованою формою карієсу у дітей з НО (18,75±6,37%; p<0,05) достовірно перевищував аналогічний показник у здорових дітей. Також звертає на себе увагу тенденція до зростання інтенсивності карієсу у дітей із НО з віком, достовірно перевищуючи показники здорових дітей у вікові періоди 11–14 та 15-18 років (5,33±0,17 зуба та 5,92±0,19 зуба відповідно; р<0,05), що підтверджується результатами визначення та оцінки карієсу за міжнародною системою ICDAS ІІ. Серед некаріозних уражень у 4 дітей молодшого віку з НО реєструвались клінічні ознаки недосконалого дентиногенезу І типу. В результаті визначення гігієнічного стану порожнини рота з використанням гігієнічних індексів Гріна-Вермільона та Федорова-Володкіної з’ясовано, що у дітей з НО у вікових групах 3–6 та 7–10 років показники даних індексів достовірно не відрізнявся від показників здорових дітей аналогічних вікових груп (р>0,05), однак у дітей 11-14 та 15-18 років індекс Гріна-Вермільона складав 1,420,15 та 1,310,10 бали відповідно та був достовірно гіршим, ніж у здорових дітей такого ж віку (р<0,05). Подібні результати показав і аналіз показників гігієнічного індексу Федорова-Володкіної: у дітей з НО 11–14 та 15– 18 років даний показник складав 2,250,10 та 2,220,10 бали відповідно і був достовірно гіршим, ніж у здорових дітей такого ж віку (р<0,05). Захворювання тканин пародонта у дітей з НО представлені в хронічним катаральним гінгівітом, який за даними клінічного обстеження та індексної оцінки (індекс РМА в модифікації Parma, 1960) діагностовано у 68,75±7,64% 4 пацієнтів. З них легка форма гінгівіту спостерігалась у 46,87±9,88%, гінгівіт середнього ступеню важкості визначений у 15,62±7,22% обстежених дітей. Детальніший аналіз дозволив встановити, що показники індексу РМА у групі дітей з НО віком 11–14 років (33,30,85%) достовірно перевищували показники здорових дітей аналогічного віку (р<0,05). Оцінка стану пародонта на основі індексу CPITN виявила його порушення у 68,75±10,16% обстежених з НО, при цьому, в структурі уражень пародонту домінували сегменти з наявністю кровоточивості (68,75±10,16%) та зубного каменю (25,00±9,14%). Кількість неуражених секстантів на одну дитину з НО становила 1,05±0,11, що було достовірно меншим, ніж у здорових дітей (3,50±0,08; р<0,05). Поширеність захворювань СОПР у дітей з НО складала 25,00±6,99% та була достовірно вищою, ніж у обстежених здорових дітей (6,00±3,39%; р<0,05) за рахунок питомої ваги ангулярного хейліту та наявності в анамнезі даних щодо рецидивів ХРАС та РГС. Поширеність ортодонтичної патології за індексом потреби в ортодонтичному лікуванні DAI у дітей із НО достовірно перевищувала показники здорових дітей (61,91±9,47% p<0,05). Дата реєстрації 2025-10-01 Додано в НРАТ 2025-10-01 Закрити