Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003834, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Біоіндикаційний потенціал угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих в умовах втрати лучно-степових оселищ у НПП "Кременецькі Гори" Здобувач Ляшук Ірина Ярославівна, Керівник Заморока Андрій Михайлович Керівник Мателешко Олександр Юрійович Опонент Бригадиренко Віктор Васильович Опонент Капрусь Ігор Ярославович Опонент Сухомлін Катерина Борисівна Рецензент Рошко Володимир Гаврилович Опис У дисертації розглянуто особливості процесів втрати лучно-степових оселищ на території НПП «Кременецькі гори» та трансформації угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих, які виступають чутливими біоіндикаторами стану середовища. Якщо в середині ХХ століття лучні степи Західного Поділля охоплювали значні площі, то нині вони істотно фрагментовані та зазнають інтенсивної трансформації внаслідок сильватизації, експансії чагарників і поширення інвазійних видів, що що зумовлено припиненням традиційного природокористування. Попри це, степові фрагменти Кременецьких гір зберігають високу флористичну та фауністичну цінність. Аналіз твердокрилих дозволяє простежувати стадії деградаційних процесів, які виявляються швидше, ніж у рослинних угрупованнях. Дослідження ґрунтувалося на гіпотезі, що угруповання твердокрилих реагують швидше та виразніше на зміни середовища, ніж рослинність. У 2018–2023 рр. проведено польові дослідження на 20 пробних ділянках у межах НПП «Кременецькі гори», на територіях, запроектованих до його розширення, а також на одній ділянці Кременецького ботанічного саду. Загальний обсяг вивченого матеріалу становив 2747 особин, які належать до 154 видів із 23 родин. Аналіз показав, що на добре збережених степових ділянках домінують ксерофільні види (Crypticus quisquilius, Gnaptor spinimanus, Opatrum sabulosum), проте зафіксовано проникнення лісових форм. Трансформовані локалітети характеризуються збільшенням частки турунів (Carabidae), тоді як контрольні лісові ділянки мають стабільні угруповання мезофільних видів. Мезофілізація лучно-степових оселищ призводить до скорочення частки степових ксерофільних видів менше ніж на 33 %, тоді як частка лучних мезофільних і мезоксерофільних видів зростає до 65 % і більше, іноді досягаючи 85 %. У трансформованих лучно-степових оселищах сумарна частка мезофільних і мезоксерофільних видів досягає 100 %, що свідчить про повне витіснення ксерофільних видів. Результати дослідження засвідчили тісний зв’язок між деградацією лучно-степових оселищ та трансформацією угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих. Макрорегіональний аналіз із використанням даних ПЗ «Медобори» та Галицького НПП на основі канонічного кореспонденційного аналізу виявив значну варіабельність екологічних умов і різний рівень збереженості степових локалітетів. Канонічний кореспонденційний аналіз дозволив виокремити провідні екологічні градієнти та класифікувати твердокрилих у шість груп − від степових ксерофілів до лісових мезофілів. Найбільш інформативними виявилися: група I − степові індикатори збережених оселищ (Opatrum sabulosum, Cicindela campestris, Meloe decorus); група IV що зумовлено припиненням види, що свідчать про деградаційні процеси, пов’язані з порушенням рослинного покриву (Amara communis, Harpalus flavescens, Otiorhynchus cornicinus); група VI − лісові форми, характерні для кліматичного клімаксу (Abax parallelepipedus, Carabus hortensis, Chrysolina fastuosa, Geotrupes mutator, Nicrophorus vespilloides). Встановлено чотири стадії (0–3) трансформаційних процесів у лучно-степових оселищах на основі зміни угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих: від еталонного плагіоклімаксу зі збереженням степових компонентів до повністю сильватизованих ділянок. Встановлено, що головним чинником деградації є припинення традиційних форм природокористування − випасу та сінокосіння, що призводить до мезофілізації, фітодемутацій та витіснення степової ентомофауни лісовими видами. Оцінка стану лучно-степових оселищ НПП «Кременецькі гори» засвідчила їхню мезофілізацію та активне протікання сукцесійних процесів. Співвідношення індикаторних груп твердокрилих (I–VI) варіює залежно від площі, конфігурації, ступеня трансформації та типу прилеглих екосистем. У лучно-степових оселищах значною мірою представлені види V (екотонні) і VI (лісові) груп, тоді як участь степових ксерофілів (I–II групи) не перевищує 20 % навіть на відносно збережених ділянках. Отримані результати свідчать про загрозу втрати цільових оселищ і потребу у впровадженні природоохоронного менеджменту. Отримані результати підтверджують високу індикаторну чутливість ґрунтово-підстилкових твердокрилих, які реагують на зміни екологічних умов вже на ранніх етапах трансформації. На підставі отриманих даних розроблено програму природоохоронного менеджменту, що передбачає: для відносно збережених ділянок − контроль інвазійних і чагарникових видів, щорічне сінокосіння та випас; для середньотрансформованих ділянок − розширення степових фрагментів і підтримання мозаїчності біотопів; для деградованих − активне відновлення шляхом розчищення, підсіву злакових видів та контролю фітодемутацій; для стабільних фрагментів − моніторинг угруповань та превентивні заходи. Дата реєстрації 2025-10-02 Додано в НРАТ 2025-10-02 Закрити