Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003853, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Попередження тромботичних ускладнень після реваскуляризуючих операцій з приводу хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок Здобувач Орлич Олександр Миколайович, Керівник Діденко Сергій Миколайович Опонент Сморжевський Валентин Йосипович Опонент Шапринський Василь Володимирович Рецензент Петренко Олег Миколайович Рецензент Моцак Тетяна Михайлівна Опис Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів шунтуючих реконструктивних операцій в стегново-підколінному артеріальному сегменті у хворих з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок (ХКІНК) шляхом прогнозування та попередження тромботичних ускладнень в післяопераційному періоді із застосуванням ангіохірургічних, ендоваскулярних та гібридних оперативних втручань. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок являється однією з актуальних проблем сучасної медицини. За останніми даними частота виникнення атеросклеротичного ураження периферичних артерій в Європі і Північної Америки складає 16% серед популяції людей старше 55 років [79, 108, 111]. Приблизно у 20-50% хворих з захворювання периферичних артерій атеросклеротичний процес прогресує від переміжної кульгавості до критичної ішемії нижніх кінцівок. Щорічно критична ішемія кінцівки розвивається приблизно у 500-1000 людей на мільйон населення [54, 79]. Прогноз при критичній ішемії кінцівки вкрай несприятливий з високими показниками летальності: 25% хворих помирає через 1 рік, 31,6% через 2 роки і більше 60% через 3 роки [115]. Критична ішемія щорічно призводить до 150 000 випадків ампутацій в США та Європі [79, 108, 111]. В зв’язку з вище вказаним інтерес до проблеми захворювання периферичних артерій у всьому світі невпинно зростає. Незважаючи на те, що хірургічне лікування облітеруючого атеросклерозу достатньо розроблене і включає як методи прямої реваскуляризації: шунтування і протезування артерій та їх хірургічної дезоблітерації у вигляді ендартеректомії, ендоваскулярні втручання та їх комбінації у вигляді гібридних артеріальних реконструкцій, так і методи непрямої реваскуляризації: мікрохірургічну трансплантацію великого чепця, реваскуляризаційну остеотрепанацію, артеріалізацію венозного русла тощо, в літературних джерелах безпосередні та віддалені результати описані як недостатньо задовільні [83, 86, 87, 117, 119]. Зі збільшенням кількості реконструктивних втручань зростає і кількість повторних операцій внаслідок розвитку ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, таких, як прогресування атеросклеротичного ураження артерій припливу та відтоку, стенотично-оклюзійне ураження (СОУ) та аневризми анастомозів і, як наслідок, тромбози зони артеріальної реконструкції (ЗАР) [54, 58, 59, 130]. Основними причинами тромбозу ЗАР в безпосередньому та ранньому післяопераційному періоді зазвичай є: незадовільний стан шляхів відтоку, технічні помилки при виконанні оперативного втручання, такі як невірний вибір місця формування анастомозів, перекрут шунта, неадекватна вальвулотомія, дисекція інтими при балонній ангіопластиці (БАП) тощо [13, 74, 80]. В окремих випадках тромбоз виникає без явної причини, зазвичай на тлі вродженої або набутої патології згортаючої системи крові. Частіше ідіопатичний тромбоз спостерігається в синтетичних протезах, рідше в аутовені і розвивається на тлі транзиторного зниження серцевого викиду, гіпотензії, гіперкоагуляційних станів [14, 34, 80, 91, 131]. В деяких випадках необхідність в ранній повторній реконструкції виникає і без тромбозу, у випадках недостатнього ефекту первинної операції при багаторівневому ураженні і наявності трофічних змін, для відновлення прямого кровотоку в ішемізованих дистальних відділах кінцівки [17, 26,128, 129, 133]. Пізні тромбози виникають на тлі СОУ анастомозів та/або шунтів, шляхах припливу і відтоку, що зменшують перфузійний тиск і швидкість кровотоку в ділянці реконструкції та збільшують периферичний опір. Складною проблемою є неоінтимальна гіперплазія, яка зазвичай призводить до тромбозу через 6-12 міс після первинної операції та локалізується в шунта, анастомозах, ділянках проведеної БАП локально або дифузно [105, 135]. Пізніше 12 міс причиною тромбозу ЗАР зазвичай є прогрес атеросклерозу в артеріях шляхах припливу і відтоку [43, 87]. Результати реваскуляризуючих втручань у пацієнтів з хронічною ішемією нижніх кінцівок активно вивчається як за кордоном так і в Україні, але залишається низка невирішених питань, які потребують розробки нових підходів до діагностики та лікування хворих з цією складною патологією. Незважаючи на появу і поширення високоінформативних інструментальних методів обстеження хворих, повною мірою ще не вирішене питання динамічного спостереження за пацієнтами в післяопераційному періоді, частоти виконання та видів досліджень, таких як ультразвукова допплерографія (УЗДГ), комп’ютерна томографія (КТ) з контрастом або ангіографія за Seldinger [43, 75, 79, 103]. Остаточно не розроблені показання та методики виконання операцій з метою попередження тромбозу ЗАР при розвитку в післяопераційному періоді СОУ, або погіршення прохідності шляхів припливу і відтоку, а також повторних втручань у випадку тромбозів ЗАР [10, 111, 121]. Дата реєстрації 2025-10-03 Додано в НРАТ 2025-10-03 Закрити