Search academic texts

Registration Number

0825U003862, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 053, Психологія

Date

popup.evolution

o

Title

Psychotherapeutic methods for recovery of the psycho-emotional state in combatants

Author

Yuliia Sobolta,

popup.head Oleh M. Kokun
popup.opponent Andrii Y. Trofimov
popup.opponent Yuliia Y. Chystovska
popup.review Oleksiy L. Vernik
popup.review Antonina M. Hrys

Description

Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-емпіричному вивченню можливостей корекції психоемоційного стану військовослужбовців на госпітальному етапі реабілітації. Мету дослідження становить теоретико-емпіричне обґрунтування розробки та практичної апробації психодіагностичного комплексу та моделі психологічної допомоги учасникам бойових дій на госпітальному етапі реабілітації. Представлено теоретичний аналіз стрес-асоційованих розладів, зокрема феноменів, що виникають унаслідок бойового досвіду, таких як: інтрузивні симптоми, уникання, алостатичне навантаження, моральна травма та коморбідні стани (депресія, тривога, психосоматизація). Особливу увагу приділено травма-інформованому підходу, який визначено як базисний у створенні алгоритму стабілізації психоемоційного стану. Теоретично обґрунтовано необхідність інтеграції цього підходу в роботу закладів охорони здоров’я для зменшення ризику ретравматизації та підвищення ефективності реабілітаційних заходів. Визначено взаємне підсилення симптоматики ПТСР та депресії, тривожних розладів та зловживання психоактивними речовинами, що може ускладнювати діагностику і лікування. Окрема увага приділена феномену «моральної травми», коли пережите або здійснене в ситуації травми суперечить особистим етичним цінностям, що призводить до хронічного почуття провини й сорому. Такі стани нерідко супроводжуються не лише емоційними, а й соматичними проявами, які можуть погіршувати загальне функціонування та вимагають комплексного підходу до терапії. Серед малодосліджених аспектів ПТСР виокремлюють патологічні румінації та руйнування самооцінки, що часто стають рушіями соціальної ізоляції й проблем у міжособистісних стосунках, а також складнощі з формуванням позитивного бачення майбутнього, які суттєво впливають на прогноз та ефективність реабілітаційних заходів. У цьому контексті особливу актуальність набуває психосоматичний підхід, що поєднує біопсихосоціальне розуміння захворювань і є проміжним між соматичною медициною та психіатрією. Дослідження психологічних чинників розвитку психосоматичних розладів у військовослужбовців дозволяє вдосконалити психодіагностичні інструменти та розробити ефективні профілактичні заходи. Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні й адаптації травма-інформованого підходу для роботи мультидисциплінарної команди з військовим контингентом в рамках госпітального етапу реабілітації. Такий підхід є складним організаційно, проте відповідно до результатів, отриманих в ході дослідження, показує свою ефективність. Разом з тим вперше досліджено феноменологічні особливості психоедукації як інструменту у межах програм стабілізації психоемоційного стану військовослужбовців. В процесі дослідження розроблено психодіагностичний комплекс, що не є затратним з точки зору ресурсів. Проте, даний комплекс показує ефективність у визначенні пріоритетних пацієнтів з точки зору вираженості симптомів в межах наявної групи, а також пріоритетних тем для опрацювання в рамках індивідуального консультування. Також, в рамках дослідження вперше адаптовано та апробовано метод тріажу для процесу організації надання психологічної допомоги на госпітальному етапі. Практичне значення роботи полягає у формуванні рекомендацій для закладів охорони здоров’я та мультидисциплінарних команд, спрямованих на запобігання ретравматизації й підвищення ефективності психосоціальної підтримки військових. Результати можуть бути інтегровані в існуючі програми реабілітації військовослужбовців та ветеранів.

Registration Date

2025-10-06

popup.nrat_date

2025-10-06