Реєстраційний номер
0825U003867, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-11-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Концепції особистості Едіт Штайн і Макса Шелера в феноменологічній традиції першої половини ХХ століття
Здобувач
Кулик Андрій Олександрович, молодший науковий співробітник
Керівник Любивий Ярослав Валерійович
Опонент Овчарук Ольга Володимирівна
Опонент Кебуладзе Вахтанґ Іванович
Опонент Гоян Ігор Миколайович
Рецензент Ільїна Анна Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України
Опис
Дисертація є першим у вітчизняній історії філософії комплексним дослідженням концепції особистості у феноменологічній традиції першої половини ХХ століття, зокрема у філософській спадщині Макса Шелера та Едіт Штайн. Системний аналіз матеріалу дозволив виокремити онтологічні, аксіологічні та етичні виміри особистості в контексті феноменологічної методології, що сформувалася у руслі ідей Едмунда Гусерля.
У дослідженні проаналізовано, як зазначені мислителі розробляли концепцію особистості, поєднуючи феноменологічний метод з розкриттям моральної суб’єктивності, свободи вибору, відповідальності та унікальності людського існування. Таке поєднання підкреслює, що феноменологія, зосереджена на безпосередньому переживанні, стає інструментом для осмислення внутрішньої світу індивідуального переживання, тоді як моральна суб’єктивність і свобода вибору висувають особистість у центр етичних дилем, де відповідальність перед собою та іншими набуває первинного значення.
У першому розділі дисертації розглянуто концепцію особистості в контексті феноменологічної філософії Едмунда Гусерля, з особливим урахуванням теоретичних положень, викладених у другій книзі «Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії» (1952). Проблема особистості як категорія філософського осмислення буття посідає провідне місце в історії філософської думки. Застосування феноменологічного підходу, зорієнтованого на безпосередній досвід свідомості, відкривається новий горизонт розуміння природи, процесу формування, структурної організації та онтологічного статусу особистості-у-світі. У Едмунда Гусерля особистість постає через призму персоналістичної настанови – активної самопозиції «Я», що конституює себе у світлі власного життєвого досвіду. Особливе значення тут набуває поняття Umwelt – неповторного життєвого світу, в якому особистісне «Я» постає не лише результатом рефлексії, але і наслідком мотивованих актів трансцендентального суб’єкта у конкретному контексті його існування. Таким чином, особистість розуміється не як статична або абстрактна сутність, а як динамічний процес, де індивідуальний досвід невід’ємно вплетений в унікальний Umwelt – простір смислової реляційності, що визначає неповторність її властивостей і способів буття. Зокрема, феномен творчої особистості в цій системі постає як суб’єкт культури, чия рефлексивність забезпечує автентичність і самоідентичність у діалогічному просторі з іншим.
У другому розділі розглядається концепція особистості Макса Шелера, яка базується на уявленні про особистість як центр інтенційних актів, спрямованих на пізнання світу цінностей. За Максом Шелером, через емоційну інтуїцію та інтелектуальну емпатію особистість здатна безпосередньо осягати ієрархію цінностей і реалізувати їх у власних вчинках. Ключовим аспектом філософського підходу Макса Шелера до обґрунтування моральних настанов є наголос на провідній ролі емоційно-ціннісної сфери, через яку він прагне переосмислити не лише поняття моралі, а й саму природу людської особистості. Натомість Едіт Штайн акцентує на концепції «нульової точки» ідентифікації, через яку особистість усвідомлює себе як унікальний суб’єкт, що взаємодіє з ціннісними структурами, відкриваючи духовну і моральну природу людини. Застосовуючи емоційно-ціннісний апарат, Макс Шелер інтерпретує усталені антропологічні категорії, надаючи їм глибшого філософського змісту. Компаративістський аналіз поглядів Макса Шелера й Едіт Штайн, проведений в розділі, підкреслює їхній внесок у розуміння моральної самобутності людини та ціннісних основ.
У заключному розділі розглянуто трихотомічну модель особистості Едіт Штайн, яка включає тілесний, душевний і духовний рівні, що перебувають у динамічній взаємодії. Особливу увагу у цій концепції відіграє емпатія, розглянута як базовий механізм усвідомлення іншої свідомості та конституції інтерсуб’єктивних реляційностей. В уявленні Едіт Штайн особистість нерозривно пов’язана з її спрямованістю до трансцендентного, а моральні акти виступають ключовим засобом її духовно-моральної сутності. Особливу увагу сфокусовано на особистісному досвіді через оптику феноменологічної антропології Едіт Штайн, зосереджуючись на концепції «нульової точки» ідентифікації – моменту, де індивідуальна самість відкривається у взаємодії з іншими, і формується моральна ідентичність особистості. Аналіз базується на філософських засадах Едіт Штайн, які поєднують феноменологічний підхід з томізмом, розкриваючи унікальний етичний вимір особистості. Представлені роздуми окреслюють процес формування особистісної ідентичності, через особистісний досвід, збагачений емпатією та міжсуб’єктивністю, а також як етична нормативність слугує основою для самореалізації.
Дата реєстрації
2025-10-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-10-07 / 2026-07-01
