Реєстраційний номер
0825U003908, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-11-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Рання діагностика та патогенетично обґрунтована профілактика післяопераційного гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку з перитонітом
Здобувач
Момот Наталія Вікторівна,
Керівник Воротинцев Сергій Іванович
Опонент Матолінець Наталія Василівна
Опонент Галушко Олександр Анатолійович
Опонент Кравець Ольга Вікторівна
Рецензент Данилюк Михайло Богданович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів післяопераційної інтенсивної терапії геріатричних хворих з перитонітом шляхом удосконалення методів ранньої діагностики, стратегії інфузійної терапії та післяопераційної медикаментозної профілактики гострого пошкодження нирок.
Для досягнення мети проведено проспективно-ретроспективне дослідження, в якому використані загальноприйняті методи клінічного й лабораторного обстеження (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові), інструментальні методи (УЗД нирок та v.cava inferior), прогностичні шкали, статистичні методи.
Наукова новизна дослідження
Вперше в Україні проведений науковий аналіз інцидентності, факторів ризику та їх порогових значень для ініціювання післяопераційного гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку з перитонітом. Визначено, що інцидентність ГПН серед пацієнтів похилого віку, які перенесли ургентну абдомінальну хірургію складає 60%, а незалежними факторами ризику ГПН є: передопераційний рівень фібриногену нижче 5,32 г/л (Se=100%, Sp=69,23%, AUC=0,818, p<0,001); об’єм інтраопераційної інфузійної терапії більше 2400 мл (Se=53,7%, Sp=81,5%, AUC=0,664, p=0,014); інтраопераційна гіпотонія (OR=6,25, х2=9,08, р=0,002); використання колоїдних розчинів (OR=7,33, х2=14,42, р<0,001) та симпатомиметиків (OR=7,36, х2=5,14, р=0,023); гіпопротеїнемія нижче 54 г/л (Se=61%, Sp=91,3%, AUC=0,734, p<0,001).
Дістало подальшого розвитку та науково обґрунтовано положення, що внутрішньочеревна гіпертензія є фактором ризику гострого пошкодження нирок в післяопераційному періоді у геріатричних хворих з перитонітом. Доведено, що високі значення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) та низькі значення внутрішньочеревного перфузійного тиску (ВЧПТ) ймовірно пов’язані з виникненням ГПН у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії в перший день післяопераційного періоду, а порогові значення ВЧТ та ВЧПТ щодо розвитку ГПН у цієї когорти пацієнтів нижчі, ніж в загальній популяції, і складають: ВЧТ >10,4 мм. рт. ст. (Se=46%, Sp=90,5%; AUC=0,74, p<0,001) та ВЧПТ <79,12 мм. рт. ст. (Se=66,4%, Sp=70%; AUC=0,68, p<0,001) відповідно.
Вперше в Україні науково обґрунтовано можливість використання «приліжкової» УЗ-діагностики гострого пошкодження нирок серед пацієнтів похилого віку після ургентної абдомінальної хірургії з приводу перитоніту на основі визначення ниркового резистивного індексу. Доведено, що RRI>0,71 в.о., з чутливістю 87,2% та специфічністю 73,5% є індикатором гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку після ургентної абдомінальної хірургії (площа під кривою AUC 0,868 (p<0,0001).
Доповнено наукові дані щодо необхідності ультразвукової оцінки нижньої порожнистої вени для оптимізації стратегії інфузійної терапії у геріатричних хворих з перитонітом, що дозволяє краще оптимізувати показники гемодинаміки, зменшуючи надлишкове використання діуретиків та потребу в симпатоміметичній підтримці, і призводить до кращої виживаності та зменшенню перебування пацієнтів у ВІТ. Визначено, що індивідуалізована інфузійна терапія на основі визначення максимального діаметру нижньої порожнистої вени достовірно пов’язана зі зменшенням госпітальної летальності, тривалості перебуванні пацієнтів у ВІТ та зниженням частоти використання діуретиків.
Розширено наукові дані щодо застосування пентоксифіліну у пацієнтів похилого віку після оперативних втручань на органах черевної порожнини з метою профілактики післяопераційного гострого пошкодження нирок. Показано, що використання пентоксифіліну не впливає на цей процес і не покращує виживаність пацієнтів.
Практичне значення отриманих результатів
Обґрунтовано необхідність визначення факторів ризику та їх значень для прогнозування розвитку післяопераційного гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку з перитонітом.
Обґрунтовано необхідність рутинної оцінки внутрішньочеревного тиску та внутрішньочеревного перфузійного тиску у пацієнтів похилого віку у ВІТ після операції з приводу перитоніту.
Запропоновано та впроваджено в практику швидку «приліжкову» ультразвукову діагностику гострого пошкодження нирок на основі визначення ниркового резистивного індексу (Renal resistive index, RRI) як метода ранньої діагностики ГПН.
Запропоновано та впроваджено в практику рутинну ультразвукову оцінку нижньої порожнистої вени задля оцінки волемії пацієнта та оптимізації післяопераційної інфузійної терапії та використання діуретиків у пацієнтів похилого віку у ВІТ після операції з приводу перитоніту.
Дата реєстрації
2025-10-10
Додано/оновлено в НРАТ
2025-10-10 / 2026-07-01
