Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003917, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-10-2025 Статус Захищена Назва роботи Формування в майбутніх учителів музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом Здобувач Лю Кесінь ..., Керівник Федоришин Василь Ілліч Опонент Комаровська Оксана Анатоліївна Опонент Сверлюк Ярослав Васильович Рецензент Степанова Людмила Павлівна Рецензент Ткач Марія Михайлівна Опис У дисертації досліджено актуальну проблему формування в майбутніх учителів музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом у контексті фахової підготовки і мотивації до самореалізації у заданій сфері професійної діяльності. Запропоновано новий підхід до її розв’язання, який втілено в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальному підтвердженні методичних засад зазначеної підготовки у єдності комплексу педагогічних умов та методики. В основу дослідження покладено культурологічний, особистісно орієнтований, суб’єктно-діяльнісний, інтегративний наукові підходи до вивчення досліджуваного феномену. Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та перевірці методичних засад формування в майбутнього вчителя музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом (на прикладі діяльності колективу музично-інструментального спрямування). Показано, що від гнучкості вибору індивідуального стилю керівництва колективом залежить успішність його діяльності. Ми виходили з того, що поняття стилю керівництва є важливим практично для всіх професійних сфер діяльності людини. У теоретичному плані воно найбільш детально розроблено теорією управління, психологією лідерства і практикою підготовки лідерів; серйозно застосовується у сфері бізнесу. Однак ключові положення проектуються і на сферу мистецької і особливо мистецько-педагогічної діяльності, оскільки вона базована на багатогранній комунікації і взаємодії суб’єктів. Власне феномен «індивідуального стилю керівництва творчим колективом» розглядався у двох вимірах - психолого-педагогічному та естетико-мистецтвознавчому. З психолого-педагогічного погляду доведено, що індивідуальний стиль керівництва творчим колективом є набутим особистісним феноменом педагога, основним орієнтиром якого постає здатність забезпечувати суб’єктність кожного учасника колективу у прагненні творчого успіху - спільного і свого власного для самовираження у творчому процесі, що, у свою чергу, забезпечується особистісною гнучкістю керівника, мобільністю його реагування на різноманітні творчі і поза-творчі ситуації в колективі; а головне обґрунтованістю вибору способів комунікації з усіма суб’єктами-вихованцями. З естетико-мистецтвознавчого погляду індивідуальний стиль керівництва творчим колективом як набутий особистісний феномен педагога виявляє себе у здатності забезпечувати ансамблевість - з одного боку, безпосередньо як художній результат творчого пошуку виконавсько-інтерпретаційної діяльності колективу, а з іншого боку, йдеться про «ансамблевість» стосовно колективу як цілісного мистецького організму; разом це забезпечується мистецькою підготовленістю керівника і мистецькою розвиненістю усіх суб’єктів і безпосередньо випливає із першої - психолого-педагогічної - складової феномену. Таке тлумачення сутності поняття дало можливість визначити його змістово-компонентну структуру, яка представлена у компонентах, кожен із яких репрезентує певну особистісну сферу і також вбирає обидва виміри - психолого-педагогічний і естетико-мистецтвознавчий. Відтак, когнітивний компонент представлений у двох іпостасях - як когнітивний психолого- педагогічний (обізнаність у психологічних особливостях функціонування дитячого колективу, психології, педагогіці і методиці розвитку мистецьких здібностей дітей); і когнітивний фаховий мистецький (обізнаність у сфері з виду мистецтва, що є основою діяльності колективу, та у сфері інших мистецтв). Діяльнісний компонент також представлений у двох іпостасях - як дліяльнісно-методичний і діяльнісно виконавський; ціннісно- мотиваційний компонент характеризує ставлення до сфери професійної самореалізації як цінності і ціннісне ставлення власне до пізнання мистецтва на тлі визнання цінностей міжособистісних взаємин у колективі, мотивації до самоконтролю оптимальності вибору індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом. Комунікативний компонент позиціоновано як інтегральний, оскільки його підґрунтям є здатність до комунікації - міжособистісної і художньої, що пронизує зміст решти компонентів. Доведено, що індикатором оволодіння гнучким і доцільним індивідуальним стилем керівництва дитячим творчим колективом є наявність у майбутнього вчителя музики певних особистісних якостей. Підкреслено, що вибудовування керівником комунікації в дитячому творчому колективі не буде успішним поза глибоким розумінням специфіки творчого процесу і особливостей розвитку творчого потенціалу кожного суб’єкта. У дисертації це показано на прикладах різних видів дитячих творчих колективів - музичних (інструментальних, вокально-хорових), танцювальних (мають значення різновиди хореографічного мистецтва), театральних (драматичного, музичного лялькового тощо), із виявленням спільних чинників. Дата реєстрації 2025-10-14 Додано в НРАТ 2025-10-14 Закрити