Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004028, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Методологія управління проєктами у високотехнологічних організаціях на засадах інтегрування класичних та еджайл-практик Здобувач Руденко Денис Олександрович, Керівник Бардась Артем Володимирович Опонент Якушев Олександр Володимирович Опонент Труніна Ірина Михайлівна Рецензент Богач Кирило Сергійович Рецензент Дудник Алла Вікторівна Опис Дисертація являє собою завершене самостійне наукове дослідження, в якому здійснено розв’язання актуальної наукової проблеми, що полягає у розвитку теоретичних положень, науково-методичних підходів і практичного інструментарію управління проєктами у високотехнологічних організаціях на засадах інтегрування класичної методології та еджайл-практик для підвищення частки успішно реалізованих проєктів. Актуальність обраної теми дослідження пояснюється посиленням глобальної конкуренції та швидким розвитком технологій на сучасній фазі науково-технічної революції, що вимагає від організацій здатності до розроблення інновацій, швидкого їх впровадження та адаптації, а також оперативності в масштабуванні нових продуктів та послуг. В умовах невизначеності та волатильності зовнішнього середовища відбувається перегляд класичних управлінських моделей і методів управління на користь інноваційних підходів, здатних забезпечити гнучкість, адаптивність і високу швидкість управлінських реакцій на зміну вимог замовників. У першому розділі дисертаційної роботи розглянуто теоретико методологічні засади управління проєктами в організаціях, зокрема виконано ретроспективне дослідження публікацій українських та іноземних вчених, присвячених питанням управління проєктами та визначенню категорії «проєкт». Відзначено зростання кількості публікацій, присвячених управлінню проєктами в організаціях, а також зміну парадигми уявлень щодо проєктних організацій як тимчасових структур до більш широких організаційно-структурних форматів їх функціонування у вигляді високотехнологічних компаній, окремих спеціалізованих структурних підрозділів всередині організацій (проєктних офісів) або автономних відокремлених організаційних структур (брунькових та спіноф-компаній). Відзначена особлива роль високотехнологічних організацій, що займаються інформаційними технологіями та створюють інформаційні продукти, інформаційні системи та надають послуги з цифровізації у створенні інноваційних продуктів з використанням проєктного підходу. Узагальнено еволюцію уявлень щодо практик управління проєктною діяльністю в організаціях — від календарних графіків Ґанта і техніки оцінювання та моніторингу програм (PERT) до методологій Р2М, (PM)2, ОРМЗ, моделі Каліфорнійського університету Берклі, класичної методології РМІ, а також таких підходів як скрам, канбан, екстремальне програмування, заощадливе виробництво (розробка). Проаналізовано вплив, який професійні організації з проєктного менеджменту, такі як РМІ, АРМ, АІРМ, ІРМА, спричиняють на стратегічну трансформацію професійних уявлень керівників про зазначену сферу діяльності. Відзначено, що у передвоєнний період сектор інформаційних технологій в Україні щорічно демонстрував стабільне зростання на 20-30%, залишаючись одним з найприбутковіших: виторг від реалізації послуг українських компаній зростав у 4-5 разів швидше, аніж в середньому у світі. Експорт ІТ-послуг демонстрував високі темпи зростання — від 10% до 40% щороку, а перше падіння цього показника було зафіксоване у 2023 році (-8,5% або до 6,7 млрд доларів США в абсолютному вимірі). Майже 38% виторгу українських ІТ організацій у 2024 році припадало на США, а щомісячні показники експорту стабільно перевищували 500 млн доларів США. За умов цифровізації національної економіки високотехнологічні підприємства, включно з тими, які працюють у секторі інформаційних технологій, стають сукупністю рушійних сил та засобів впливу, завдяки яким забезпечується створення та реалізація інноваційних продуктів та послуг, а також їхня реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках. Серед напрямків потенційних трансформацій бізнесмоделей внаслідок цифровізації, найчастіше ведуть мову про можливості розроблення інноваційних продуктів, що спираються на елементи штучного інтелекту та взаємодіють між собою у форматі «інтернету речей». З урахуванням зростання попиту на цифрові послуги було досліджено типологію українських ІТ-фірм (аутсорсингові, продуктові, аутстафінгові та стартапи) та їх співвідношення на ринку, динаміку чисельності співробітників та їх розподіл між різними типами ІТ-організацій, структуру співробітників ІТ-фірм за рівнем компетентності, пояснено вплив інноваційності продукту та його затребуваності з боку наявних і потенційних споживачів на визначення підходів організації до власних розробок. Дата реєстрації 2025-11-07 Додано в НРАТ 2025-11-07 Закрити