Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004032, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Живопис китайських етнічних меншин в Юньнані кінця ХХ – початку ХХІ ст.: жанрово-тематичний репертуар і образно-стилістичні особливості Здобувач Чжан Хен --, Керівник Котляр Євген Олександрович Опонент Пономаренко Марина Валентинівна Опонент Тарасов Володимир Володимирович Рецензент Шуліка Вячеслав Вікторович Рецензент Корнєв Андрій Юрійович Опис Дисертація присвячена дослідженню школи живопису провінції Юньнань кінця ХХ – початку ХХІ ст. Її розвиток засвідчує провідні тенденції у китайському мистецтві цього часу й демонструє унікальність власного шляху. Ця школа відображає головну загально китайську тенденцію синтезу Сходу і Заходу, що проявилася у модернізації традиційних художніх підходів. Розкриття цих питань обумовлює актуальність роботи. Метою дослідження є визначення особливостей становлення, розвитку та художньої трансформації регіональної школи живопису Юньнань упродовж кінця ХХ – початку ХХI ст. на тлі загального контексту образотворчого мистецтва Китаю. Об’єктом дослідження є юньнаньська школи живопису у контексті розвитку китайського мистецтва зазначеного часу. Предметом дослідження є розвиток юньнаньської школи живопису у контексті жанрових, сюжетно-тематичних, та образно-стилістичних особливостей. У дисертації уперше в межах українського сходознавства здійснено історіографічний аналіз китайської, української та західної наукової літератури щодо формування та розвитку юньнаньської школи живопису; введено до наукового обігу текстові та візуальні джерела; актуалізовано їхній статус та значення у межах визначених мети та завдань; здійснено періодизацію становлення та розвитку юньнаньської школи живопису ХХ – початку ХХІ ст.; досліджено та проаналізовано кожен із періодів як компоненти спільного мистецького процесу; досліджені особливості розвитку всіх етапів; визначені специфічні характеристики у живописі «паризького», соцреалістичного та сучасного етапів; проаналізовано палітру жанрів та сюжетно-тематичний репертуар юньнаньської школи живопису; надано мистецтвознавчу характеристику «сильному кольоровому живопису» Юньнань, як ключовому стилістичному напрямку у розвитку школи, удосконалено бачення феномену чжунцай («сильний колір»), як одного з найбільш типових маркерів художньої виразності юньнаньської школи; набуло подальшого розвитку розуміння місця школи живопису Юньнань у контексті розвитку образотворчого мистецтва Китаю 1990-х – 2020-х рр. Робота містить вступ, три розділи, висновки, список літератури, альбом ілюстрацій, список моїх власних публікацій й апробацій. У першому розділі аналізуються спільні та відміни риси досліджень українських, китайських та європейських науковців, дається характеристика джерельної бази та методів дослідження. Аналіз китайських і західних праць дозволяє чітко ідентифікувати характер впливу західного живопису доби модернізму на процес проявлення «сильного кольорового живопису» Юньнаню як повноцінного регіонального мистецького феномену. У другому розділі увага приділена аналізу формування юньнаньської школи живопису у 1930-х – 1990-х роках. Саме в цей період відбувається становлення базових художніх принципів у розвитку школи. На початковій «паризькій» стадії (перша третина – середина ХХ ст.) закладаються підвалини академічного живопису, відбувається знайомство китайських митців Юньнаня, таких як Ляо Сіньсюе, Лю Цзимін із західноєвропейським модернізмом. Друга стадія пов’язана із викликами «соцреалістичного» мистецтва, які долали такі представники школи як Лінь Лінг, Ван Цзінюань та Чжан Дін. Справжній злет у розвитку школи відбувся наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., коли її найбільш активні представники Дін Шоуган, Яо Чжунхуа та Юань Юньшень здійснили прорив у напрямку «нового реалізму» та закріпили за юньнаньським осередком першість художнього явища чжунцай: «сильного кольорового живопису». У третьому розділі аналізуються напрямки розвитку та тенденції художньої мови юньнаньського живопису на початку ХХІ ст. На прикладі двох художніх кейсів, розглядаються характерні риси розвитку школи у рамках моделі «вчитель – учні» (Ден Анке та його учні «молодшого» покоління Чжоу Чансінь і Гао Тань та інші; Ян Цзолінь та його учні професійного і аматорського кола Ю Сюньфан, Ян Веньцзюнь, Ян Цзируо та інші). Показано, що у творчості Ден Анке проявляється особливе ставлення до юньнаньського «сильного» кольорового живопису, як до центральної художньої традиції, яка має репрезентативне значення. Окрема увага приділена ролі жанру автентичного юньнаньського пейзажу на прикладі творчості Венг Кейсюня та Чень Лю, а також проаналізована експериментальна творчість Тан Чжиганга, що працює на перетині юньнаньських традицій й контемпорарі арт. Розділ завершується дослідницьким оглядом визначального маркера в художній репрезентації юньнаньського живопису – традиційного костюму. Дисертація завершується змістовними висновками, які узагальнюють результати дослідження та відповідають визначеним позиціям наукової новизни, меті та завданням дисертації. Дата реєстрації 2025-11-07 Додано в НРАТ 2025-11-07 Закрити