Реєстраційний номер
0825U004033, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Трансформації китайського пейзажного живопису (1980 – 2000-ні роки)
Здобувач
Ван Цзифен --,
Керівник Корнєв Андрій Юрійович
Опонент Лагутенко Ольга Андріївна
Опонент Тарасов Володимир Володимирович
Рецензент Шуліка Вячеслав Вікторович
Рецензент Ковальова Марія Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Опис
Дисертація присвячена розвитку китайського пейзажу у ХХ столітті і новітнім тенденціям, які проявилися на початку ХХІ століття і які дозволяють частково прогнозувати подальші зміни у підходах до китайського пейзажу.
У вступі вказано, що пейзажне мистецтво протягом багатьох століть відігравало провідну роль у традиційній китайській культурі. Пейзаж віддзеркалював ті базові релігійно-моральні вчення, які формувалися або надходили на територію Китаю – даосизм, конфуціанство, буддизм. Важливою була й роль пейзажних канонів, які зберігали ключові художні прийоми і техніки, і, водночас, консервували розвиток мистецтва. Тому такими революційними стали перетворення, які відбувалися з пейзажним китайським живописом саме під впливом європейського мистецтва.
Об’єктом дослідження є реформаторські тенденції у китайському пейзажному живопису ХХ – початку ХХІ століття. Предметом дослідження – генезис трансформацій у китайському пейзажному живопису в зазначений хронологічний період.
Першій розділ дисертації традиційно присвячений історіографії заявленої проблеми, однак має свою специфіку. Оскільки розвиток китайського пейзажу має розлогу і багатовекторну історію дослідження, головний фокус зору у першому розділі було спрямовано на новіші публікації, в яких відображені певні результати і напрацювання, і які дозволяють вийти на новий рівень наукового узагальнення і висновків. Також, відповідно специфіці дослідження, тобто вивчення китайської теми в українському науковому просторі, було вирішено розділити історіографію проблеми за трьома основними напрямками, що й було відображено у відповідних параграфах першого розділу. В кожному з параграфів були підведені проміжні висновки, на основі яких зроблено основний висновок для першого розділу. Зазначені три напрямки репрезентовані: українськими дослідженнями китайського пейзажу і пейзажного живопису; працями китайських дослідників, опублікованими безпосередньо в КНР; англомовними міжнародними дослідженнями і публікаціями.
Другий розділ вже у самій назві містить запропоновану в дисертаційному дослідженні періодизацію розвитку і реформування китайського пейзажного живопису, обумовлених саме впливами європейського мистецтва. Ця періодизація базується на концепції «чотирьох поколінь», які проводили реформування у царині пейзажного живопису. Відповідно, у другому розділі дається характеристика «першого» і «другого поколінь» китайських митців-реформаторів пейзажного мистецтва.
«Перше покоління» китайських художників, яке отримало європейську професійну мистецьку освіту, на початку ХХ століття фактично і «спровокувало» реформи у царині китайського національного живопису в цілому і пейзажного живопису, зокрема. Проаналізована пейзажна творчість таких відомих китайських митців-реформаторів як Лю Хайсу, У Гуаньчжун, Лі Кежань, Ту Ке. В аналізі їх творчості подаються впливи на їх пейзажну творчість європейських мистецьких напрямків, таких як імпресіонізм, постімпресіонізм, символізм, фовізм.
Третій розділ описує діяльність у царині пейзажного живопису митців «третього» і «четвертого покоління». «Третє покоління» отримало змогу відновити прямий діалог між європейським і китайським мистецтвом, завдяки реформам в КНР, які починають проявлятися з кінця 1970-х років і особливо яскраво втілилися у мистецьких рухах 1980-х років. Тому було важливим сформулювати ті нові тенденції, які характеризують означений час, що й знайшло своє відображення у першому параграфі третього розділу. Зокрема важливим чинником для формування «третього покоління» стала можливість повернутися до спадку «першого покоління», а також безпосередньо ознайомитися із доробком «другого покоління», раніше забороненого, а тепер дозволеного в КНР. Результатом стало, зокрема, бажання продовжити реформування пейзажного живопису, що й проаналізовано у творчості митців: Цю Таофена, Лу Юйшуня, Хуан Юсіна.
Останній параграф третього розділу присвячено можливим перспективам розвитку китайського пейзажного живопису, які проявляються вже на початку 2000-х років і теж належать до діяльності «четвертого покоління». Згідно викладеній у цьому параграфі концепції, новітній китайський пейзажний живопис став своєрідним «будівничим матеріалом» для створення різних мистецьких форм (фото, інсталяція, відео), які перестають бути живописом, проте, насправді, не існують поза межами, окресленими розвитком китайського пейзажного живопису ХХ століття.
Результатом цілісного дослідження стала концепція «чотирьох поколінь», завдяки якій подана цілісна картина реформ у китайському пейзажному живопису в означений період, пов’язаних із впливами європейського пейзажного образотворчого мистецтва. На основі аналізу теоретичного і практичного мистецького спадку китайських митців-реформаторів, сформульовані принципи новаторських прийомів у китайському пейзажному живопису ХХ століття. Також запропоновано термін – «інший простір» для означення можливих перспектив розвитку пейзажного мистецтва у ХХІ столітті.
Дата реєстрації
2025-11-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-07 / 2026-07-01
