Реєстраційний номер
0825U004051, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-імунологічне обґрунтування ролі вітаміну D в ефективності алерген-специфічної імунотерапії у пацієнтів з сенсибілізацією до пилку амброзії
Здобувач
Колесникова Ольга Леонідівна,
Керівник Курченко Андрій Ігорович
Опонент Бабаджан Володимир Данилович
Опонент Зубченко Світлана Олександрівна
Рецензент Царик Владислав Вікторович
Рецензент Бобир Віталій Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Робота присвячена проведенню алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) у пацієнтів з алергічним ринітом (АР), сенсибілізованих до пилку амброзії. Медико-соціальна значущість питання підкреслюється тим, що сезонний алергічний риніт залишається однією з найважливіших проблем сучасної системи охорони здоров'я як поширена хронічна хвороба серед дорослих пацієнтів, що значно впливає на якість їх життя. При цьому саме алергія на пилок амброзії є однією з найпоширеніших у Світі. Традиційна терапія АР (назальні кортикостероїди, деконгестанти та антигістамінні препарати) здебільшого спрямована на усунення симптомів і діє переважно локально. Саме тому особливе місце в сучасній практиці посідає АСІТ. Реакція на АСІТ не однакова у всіх пацієнтів і залежить від низки факторів, тому було запропоновано додавання вітаміну D (ВD) як потенційного ад’юванта, що здатний впливати на результат імунотерапії.
Таким чином, задача обґрунтування ролі ВD в ефективності АСІТ у пацієнтів з алергічним ринітом та сенсибілізацією до пилку амброзії шляхом оцінки його впливу на імунну відповідь і клінічні прояви захворювання на цей момент залишається відкритим і потребує додаткового вивчення, що й обумовило актуальність даного дослідження.
Мета дослідження. Обґрунтувати роль вітаміну D в ефективності алергенспецифічної імунотерапії у пацієнтів із сенсибілізацією до пилку амброзії шляхом оцінки його впливу на імунну відповідь та клінічні прояви алергічного риніту.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання.
1. На підставі вивчення клінічних даних, лабораторних та молекулярних методів досліджень проведених за критеріями ARIA (2019) визначити біомаркери алергічного запалення та рівень 1,25(OH) вітаміну D у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом, сенсибілізованих до пилку амброзії.
2. Оцінити вираженість проявів алергії за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS) запропонованої ARIA (2019) і частоту використання топічних глюкокортикостероїдів (тГКС) та антигістамінних препаратів (АГ) у пацієнтів із сезонним АР, сенсибілізованих до пилку амброзії, в процесі проведення АСІТ без додавання ВD та з додаванням ВD.
3. Проаналізувати рівні загального IgE і специфічного IgE до алергенів пилку амброзії та динаміку функціональної активності клітин периферичної крові з вироблення цитокінів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом, сенсибілізованих до пилку амброзії, в процесі проведення АСІТ без додавання ВD.
4. Проаналізувати рівні загального IgE і специфічного IgE до алергенів пилку амброзії та динаміку функціональної активності клітин периферичної крові з вироблення цитокінів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом, сенсибілізованих до пилку амброзії, в процесі проведення АСІТ з додаванням ВD.
5. На основі порівняння двох груп з’ясувати клінічну та прогностичну значущість додавання ВD при проведенні АСІТ у пацієнтів із сезонним АР, сенсибілізованих до пилку амброзії.
До дисертаційного дослідження було включено 125 пацієнтів з алергічним ринітом із сенсибілізацією до пилку амброзії, яким була проведена АСІТ. Усіх пацієнтів було поділено на 2 групи відповідно до методики проведення АСІТ (АСІТ чи комбінація АСІТ з ВD), яку використовували для лікування АР. Клінічні дослідження проведено відповідно до національних і міжнародних вимог із біоетики за схвалення Комісії з питань етики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Були використані наступні методи дослідження: клінічні (анамнестичний, анкетування, огляд, оцінка ступеня контролю АР за VAS та частота використання тГКС і АГ); лабораторні (визначення рівня сироваткового 1,25(OH) ВD, загального рівня IgE та специфічного IgE до алергенів пилку амброзії, функціональної активності клітин периферичної крові з вироблення цитокінів (прозапальних та протизапальних: IL-4, IL-10, IL-13, TGFβ і IFN-γ); статистичні методи для обробки отриманих результатів (статистичний пакет IBM SPSS Statistics Base v.22, STATA 19 and R).
Перед початком застосування АСІТ рівень tIgE в усіх пацієнтів першої групи перевищував референтні значення та складав 287,8±114,7 kU/l. Через рік після початку лікування tIgE недостовірно підвищився до 313,9±117,0 kU/l (p > 0,2), через 2 роки недостовірно знизився до 297,6±115,8 kU/l (p > 0,4). Таким чином, за 2 роки застосування АСІТ концентрація tIgE статистично значуще не змінювалася. IgEAmb a1 також не зазнав суттєвих змін у групі 1 впродовж двох років. До лікування він складав 22,2±11,1 kUА/l. Через рік від початку лікування IgEAmb a1 недостовірно підвищився до 23,5±12,1 kUА/l (p > 0,5), через 2 роки недостовірно знизився до 21,7±13,2 kUА/l (p > 0,4). Таким чином, і цей показник статистично значуще не змінювався протягом двох років застосування АСІТ.
Дата реєстрації
2025-11-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-07 / 2026-07-01
