Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004052, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Рання діагностика хронічної хвороби нирок на тлі цукрового діабету 2-го типу та оптимізація лікування хворих в залежності від забезпеченості вітаміном D Здобувач Єрохович Вікторія Миколаївна, Керівник Комісаренко Юлія Ігорівна Опонент Саєнко Яніна Андріївна Опонент Орленко Валерія Леонідівна Рецензент Натрус Лариса Валентинівна Рецензент Кондратюк Віталій Євгенович Опис Робота присвячена дослідженню клініко-лабораторних, молекулярногенетичних і вітамін D-залежних маркерів для ранньої діагностики та прогнозування хронічної хвороби нирок (ХХН) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу, а також розробці індивідуалізованих підходів до корекції D-дефіциту для покращення лікування таких пацієнтів. Мета дослідження - науково обгрунтувати та вдосконалити ранню діагностику ХХН на тлі ЦД 2-го типу шляхом комплексного аналізу клінічних, лабораторних та молекулярно-генетичних маркерів та оптимізувати лікування хворих в залежності від забезпеченості вітаміном D. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1. Провести комплексну оцінку ранніх маркерів ураження нирок в осіб із ЦД 2го типу та визначити їхній зв’язок з клініко-лабораторними показниками, тривалістю захворювання і порушенням метаболізму вітаміну D. 2. Дослідити позаниркові лабораторні відхилення в осіб із ЦД 2-го типу залежно від наявності діабетичної хвороби нирок (ДХН). 3. Дослідити роль вітамін D-залежних маркерів (25(OH)D, вітамін Д-зв’язуючий білок (ВДЗБ), паратгормон (ПТГ), кальцій, фосфор у сироватці крові) у ранній діагностиці ХХН при ЦД 2-го типу. 4. Вивчити особливості молекулярно-генетичних показників біологічного старіння (відносна довжина теломер (ВДТ) та рівень мітохондріальної ДНК (мтДНК)) в осіб із ЦД 2-го типу залежно від наявності супутньої ХХН, визначити їхній зв’язок із D-дефіцитом, клініко-лабораторними маркерами та тривалістю захворювання. 5. Оцінити ризики розвитку та прогресування ДХН із визначенням значущості інтегрованих маркерів. 6. Оцінити ефективність відновлення рівня вітаміну D (холекальциферол 4000 МО/добу, 3 міс) у осіб із ЦД 2-го типу та ХХН на тлі D-дефіциту, визначити його вплив на функціональні ниркові показники, маркери мінерального обміну, альбумінурію та показники метаболічного статусу. Для отримання репрезентативних результатів здійснено клінічне дослідження на базі КНП «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» (КМКЕЦ). Було проведено проспективне дослідження, обстежено 166 осіб із ЦД 2-го типу віком від 38 до 79 років в три етапи. На першому етапі дослідження проведено скринінг і ранню діагностику ХХН у 80-ти осіб із ЦД 2-го типу. Поділ обстежуваних здійснювався згідно з клінічними рекомендаціями з покращення глобальних результатів у нефрології (KDIGO - Kidney Disease: Improving Global Outcomes): до групи І увійшли хворі з ознаками ДХН, у яких визначалися розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ) < 60 мл/хв/1,73 м² та різний рівень альбумінурії, до групи ІІ - пацієнти без ознак ниркової патології (рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м² та без альбумінурії). У всіх учасників визначали рШКФ за формулою CKD-EPI, додатково оцінювали рівень цистатину С, співвідношення альбуміну до креатиніну (САК) у добовій сечі, показники вуглеводного та ліпідного обміну (глікований гемоглобін (HbA1c), загальний холестерин), рівень сечової кислоти, 25(OH)D, ВДЗБ у сироватці крові, альдостерону та ПТГ. Для виключення вроджених аномалій та супутньої соматичної патології нирок усім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження нирок. Другий етап включав обстеження 86 осіб, розподілених на дві групи: група І - пацієнти з ДХН (n = 21), група ІІ - пацієнти без ДХН (n = 65). На цьому етапі проводилося вивчення молекулярно-генетичних маркерів - ВДТ у лейкоцитах периферичної крові та рівня мтДНК. Оцінювався їхній взаємозв’язок із ранніми маркерами ХХН, тривалістю перебігу ЦД 2-го типу та метаболічними показниками. Також були побудовані ROC-криві для визначення діагностичної цінності запропонованих моделей прогнозування розвитку ДХН. На третьому, інтервенційному етапі, було сформовано дві групи пацієнтів із ДХН та супутнім дефіцитом вітаміну D. Основна група (n = 32) отримувала холекальциферол у дозі 4000 МО на добу протягом трьох місяців у поєднанні зі стандартною терапією, тоді як група порівняння (n = 20) отримувала лише стандартне лікування (гіпоглікемічні, антигіпертензивні, гіполіпідемічні лікарські засоби, дієтотерапія). Первинними кінцевими точками оцінки ефективності терапії були динаміка рівнів 25(OH)D, ПТГ, САК, кальцію та фосфору, а також рШКФ. До вторинних кінцевих точок віднесено зміни HbA1c, індексу маси тіла (ІМТ) та окружності талії (ОТ). Дата реєстрації 2025-11-07 Додано в НРАТ 2025-11-07 Закрити