Реєстраційний номер
0825U004054, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив вітаміну D на ефективність неоад’ювантного лікування місцево-поширеного раку молочної залози
Здобувач
Федосенко Марія Вікторівна,
Керівник Верещако Роман Іванович
Опонент Пономарьова Ольга Володимирівна
Опонент Сивак Любов Андріївна
Опонент Ляшенко Андрій Олександрович
Рецензент Кобиляк Назарій Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Рак молочної залози (РМЗ) – найпоширеніше онкологічне захворювання і основна причина смерті серед жіночого населення у всьому світі. Не дивлячись на сучасний мультидисциплінарний та індивідуалізований підхід до лікування даної патології, успіхи у хірургічному та терапевтичному лікуванні, смертність від РМЗ залишається високою, що вимагає пошуку нових прогностичних та терапевтичних факторів, які можуть мати вагомий внесок в розвитку та перебігу даного захворювання. Одним з таких факторів є вітамін D (ВD), дефіцит якого спостерігається у більшості населення планети, зокрема у пацієнтів, що отримують протипухлинне лікування. Вищезазначене диктує необхідність глибокого та всебічного вивчення зазначеної проблеми.
У дисертаційній роботі досліджено теоретичний аспект впливу вітаміну D на канцерогенез раку молочної залози, роль рецепторів ВD (VDR) у пухлині та значення мікрооточення новоутворення. Також продемонстровано роль ВD та його метаболітів in vitro та in vivo в якості фактору ризику РМЗ та терапевтичного агента.
Дисертаційна робота ґрунтується на аналізі та узагальненні результатів діагностики та лікування 74 пацієнток віком від 38 до 76 років із вузловою формою РМЗ ІІ-ІІІ стадій, яким було діагностовано злоякісне захворювання молочної залози та які проходили протипухлинне лікування на базі Київського міського клінічного онкологічного центру у 2022–2025 рр. Більшість хворих у основній та контрольній групах була віком ≥50 років. Статистичний аналіз підтверджує, що хворі були розподілені за віком між двома групами рівномірно.
Метою дисертаційного дослідження було підвищення ефективності неоад’ювантної системної протипухлинної терапії хворих на місцевопоширений рак молочної залози (МПРМЗ).
У дослідження було залучено пацієнтів, які відповідали критеріям включення та невключення. Участь була добровільною, що засвідчувалась підписанням поінформованої згоди. У результаті розподілу пацієнток із МПРМЗ залежно від ініціального рівня вітаміну D (n=74) було сформовано дві групи – основну та контрольну. До основної групи було включено хворих із дефіцитним вихідним рівнем вітаміну D (< 20 нг/мл), (n=33), а до групи контролю – пацієнток без дефіциту ВD (≥ 20 нг/мл) (n=41). Усім пацієнткам було виконано стандартний обсяг необхідних досліджень, що включав збір анамнезу (вік на момент постановки діагнозу, статус менопаузи, індекс маси тіла); результати клінічного обстеження (огляд та пальпаторна оцінка молочних залоз та регіонарних лімфатичних вузлів); дані інструментальних досліджень (мамографія, УЗД молочних залоз та регіонарних лімфатичних вузлів, комп’ютерна томографія органів грудної порожнини, черевної порожнини та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням, остеосцинтиграфія, МРТ головного мозку у випадку тричі негативних та HER2/neu-позитивних пухлин); морфологічне та імуногістохімічне дослідження пухлини (гістологічний тип пухлини, ступінь диференціювання, оцінка лікувального патоморфозу пухлини, рівень експресії рецепторів ER та PR, рецептору 2 епідермального фактору росту HER2/neu, індекс проліферації Кі-67); дані лабораторних досліджень (загальний та біохімічний аналіз крові, рівні 25 OH D, Ca2+, P, маркеру кісткової резорбції (BONE TRAP 5b); дані функціональних досліджень (ЕКГ, ЕХО-КГ); статистична обробка отриманих результатів досліджень.
З метою оцінки кардіопротекторного впливу вітаміну D та одночасного моніторингу функції міокарда під час НСПТ усім пацієнткам було проведено ЕХО-КГ до початку системного лікування. Оцінювались наступні показники: кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка (КДО ЛШ), кінцево-систолічний об’єм лівого шлуночка (КСО ЛШ), кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка (КДР ЛШ), фракцію викиду ЛШ (ФВЛШ). З метою оцінки діастолічної функції лівого шлуночка вивчали структуру трансмітрального кровотоку із визначенням максимальної швидкості раннього (хвиля Е) і пізнього (хвиля А) діастолічного наповнення ЛШ та їх співвідношення (Е/А). Також було оцінено період сповільнення піку раннього наповнення ЛШ (DecTime). За даними вихідного ЕХО-КГ- дослідження у всіх пацієнток були збережені систолічна та діастолічна функції ЛШ.
Після проведення необхідного об’єму діагностичних заходів пацієнткам було призначено неоад’ювантну системну протипухлинну терапію згідно стандартів NCCN та ESMO. Більшість жінок отримали передопераційну поліхіміотерапію у вигляді 6-ти або 8-ми курсів, залежно від імуногістохімічного портрету пухлини та оцінки прогностичних маркерів, що продемонстровано у вищеописаному дизайні дослідження. За наявності гіперекспресії HER2/neu до поліхіміотерапії додавалась таргетна терапія. Деякі пацієнтки із Luminal A типом РМЗ, що перебували у природній менопаузі, отримували ендокринотерапію у вигляді прийому інгібіторів ароматази (летрозол 2,5 мг/д) протягом 16 тижнів.
Дата реєстрації
2025-11-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-07 / 2026-07-01
